1
00:00:02,000 --> 00:00:07,000
Downloaded from
YTS.MX

2
00:00:08,000 --> 00:00:13,000
Official YIFY movies site:
YTS.MX

3
00:00:40,760 --> 00:00:45,080
ПАНАЙОТІС ПАСКО: МАЙЖЕ

4
00:00:45,160 --> 00:00:46,680
Я не вмію цілувати дівчат.

5
00:00:49,600 --> 00:00:51,800
Мене це з дитинства лякає.

6
00:00:53,200 --> 00:00:55,080
Я дуже боюся цілувати дівчат.

7
00:00:55,560 --> 00:00:58,640
Недавно я зустрів дівчину,
яка мені дуже сподобалася.

8
00:00:59,120 --> 00:01:01,600
Я не зміг поцілувати її після побачення.

9
00:01:02,440 --> 00:01:03,280
Я намагався.

10
00:01:04,200 --> 00:01:05,840
Вона не розуміла, що відбувається.

11
00:01:07,040 --> 00:01:08,840
Перше побачення, а я не поцілував.

12
00:01:09,400 --> 00:01:11,320
І на другому теж не зміг.

13
00:01:11,920 --> 00:01:15,520
Ми домовились про третє,
але дорогою я відчував напругу.

14
00:01:16,160 --> 00:01:17,720
Бо що більше побачень,

15
00:01:19,160 --> 00:01:20,800
що більше в мене спроб,

16
00:01:21,600 --> 00:01:22,800
то сильніша напруга.

17
00:01:23,480 --> 00:01:25,280
Усе як з посвідченням водія.

18
00:01:26,440 --> 00:01:27,720
Один раз лажанув —

19
00:01:28,320 --> 00:01:29,640
учися заново.

20
00:01:30,120 --> 00:01:32,600
Тричі? Краще катайся на автобусі, нездаро.

21
00:01:33,960 --> 00:01:36,000
Хтось не здавав на права тричі?

22
00:01:36,080 --> 00:01:37,520
Поплескайте, якщо так.

23
00:01:38,040 --> 00:01:39,320
Ви цим так пишаєтеся!

24
00:01:39,400 --> 00:01:41,560
«Ми не вміємо читати знаки!»

25
00:01:42,720 --> 00:01:44,760
Дехто підняв руки. Ви не…

26
00:01:45,360 --> 00:01:47,360
Дослухайте інструктора до кінця.

27
00:01:47,440 --> 00:01:50,120
Я знаю, чому ви лажали.
Ви не дослуховуєте.

28
00:01:50,680 --> 00:01:51,720
«Так, поверніть…

29
00:01:52,280 --> 00:01:54,280
Ні. Чорт. Я хотів сказати праворуч.

30
00:01:54,360 --> 00:01:57,440
Ви повернули ліворуч.
Це ж елементарно. Чорт.

31
00:01:58,160 --> 00:02:00,320
Ви щойно вбили вісьмох дітей. Ой.

32
00:02:00,800 --> 00:02:01,920
І вагітну жінку.

33
00:02:02,680 --> 00:02:04,680
З двійнею. Це вже десятеро!»

34
00:02:06,480 --> 00:02:09,800
Я стільки разів лажав
через паралельне паркування.

35
00:02:10,280 --> 00:02:11,560
Воно мене лякає.

36
00:02:12,200 --> 00:02:15,120
Я усвідомив,
що паралельне паркування — символ.

37
00:02:15,200 --> 00:02:18,480
Як і з поцілунком:
якщо ти чоловік і налажав,

38
00:02:19,000 --> 00:02:22,040
то ти не справжній чоловік.
Це просто смішно.

39
00:02:22,880 --> 00:02:24,840
Поцілунок у цьому плані дивний.

40
00:02:24,920 --> 00:02:28,240
Не можна сказати дівчині:
«Стривай, я спробую ще раз».

41
00:02:28,320 --> 00:02:31,920
«Дай-но поцілую тебе під кутом!»
Це так не працює.

42
00:02:32,000 --> 00:02:34,840
І друг не стоятиме позаду неї зі словами:

43
00:02:34,920 --> 00:02:38,400
«Уперед…

44
00:02:38,480 --> 00:02:39,520
Стій. Гортань».

45
00:02:40,080 --> 00:02:40,920
Ні.

46
00:02:42,480 --> 00:02:43,640
Третє побачення,

47
00:02:45,520 --> 00:02:46,720
а я не цілую.

48
00:02:47,320 --> 00:02:50,280
Я почувався дурнем.
Прийшов і виговорився сусіду.

49
00:02:50,360 --> 00:02:54,440
Зазвичай мені важко відкритися,
але сусід — мій найближчий друг.

50
00:02:54,520 --> 00:02:56,440
Він був удома. Він завжди там.

51
00:02:56,960 --> 00:02:58,920
Йому 40, і я його обожнюю.

52
00:02:59,640 --> 00:03:03,320
Кажу йому:
«Здається, я боюся поцілувати дівчину».

53
00:03:03,880 --> 00:03:05,200
І він дав мені пораду:

54
00:03:05,680 --> 00:03:08,840
«Не бійся поцілувати дівчину».

55
00:03:10,520 --> 00:03:12,440
Я питаю: «І?» Він каже: «Так».

56
00:03:13,200 --> 00:03:15,840
Це не порада, а заперечення.
Це не спрацює.

57
00:03:15,920 --> 00:03:18,800
-«Мамо, я боюся темряви!»
-«Не бійся, Тімоті.

58
00:03:19,320 --> 00:03:21,040
Повертайся в печеру».

59
00:03:22,040 --> 00:03:23,280
Він сказав мені:

60
00:03:23,360 --> 00:03:26,120
«Ти боїшся, бо тебе страшить відмова.

61
00:03:26,880 --> 00:03:30,720
На четверте побачення запроси її сюди.
Я сидітиму в себе, не слухатиму».

62
00:03:30,800 --> 00:03:33,400
Я подумав: «Якось це дивно, але гаразд».

63
00:03:33,920 --> 00:03:35,360
«Вона подзвонить. Відчини.

64
00:03:35,880 --> 00:03:38,320
Налаштуй її. Хай не говорить багато.

65
00:03:38,800 --> 00:03:41,280
В якийсь момент зазирни їй в очі, перебий.

66
00:03:41,360 --> 00:03:42,560
І скажи…

67
00:03:44,160 --> 00:03:46,320
"Ану, відсмокчи мені"».

68
00:03:46,400 --> 00:03:47,640
Ні, я жартую!

69
00:03:48,440 --> 00:03:49,280
Він сказав…

70
00:03:50,320 --> 00:03:53,440
Мені весь час говорити
в такому тоні? Він сказав…

71
00:03:54,240 --> 00:03:56,800
«Перебий її і скажи: "Вибач,

72
00:03:57,400 --> 00:04:00,520
я поцілую тебе
в наступні три хвилини. Продовжуй".

73
00:04:00,600 --> 00:04:03,240
Якщо вона скаже: "Ні, дякую", — не цілуй».

74
00:04:04,240 --> 00:04:06,800
Дуже хороша техніка на основі згоди.

75
00:04:07,560 --> 00:04:09,160
«Але якщо вона скаже…

76
00:04:14,960 --> 00:04:15,800
"Добре".

77
00:04:18,800 --> 00:04:21,600
Якщо вона починає пищати,
то краля щаслива».

78
00:04:22,120 --> 00:04:24,480
Мізогіністи казали так ще у 1980-х.

79
00:04:24,560 --> 00:04:26,800
«Якщо виляє хвостом — це хороший знак».

80
00:04:26,880 --> 00:04:28,120
Неандертальці.

81
00:04:28,640 --> 00:04:29,840
Це була єдина порада.

82
00:04:29,920 --> 00:04:32,040
Я її запросив. Дуже нервувався.

83
00:04:32,520 --> 00:04:34,400
Вона елегантно запізнювалась.

84
00:04:36,360 --> 00:04:38,240
Тому в мене був час подумати.

85
00:04:38,320 --> 00:04:41,480
Здається, я розумію,
чому не вмію цілувати дівчат.

86
00:04:42,200 --> 00:04:43,360
Це через батьків.

87
00:04:44,160 --> 00:04:46,480
Вони єдиний взірець пари в моєму житті.

88
00:04:46,560 --> 00:04:49,560
Вони разом 30 років,
і я не бачив, щоб вони цілувались.

89
00:04:49,640 --> 00:04:51,040
Жодного прояву кохання.

90
00:04:51,120 --> 00:04:54,520
Як в людей, які трохи
одне одного кохають, але не до нестями.

91
00:04:54,600 --> 00:04:58,200
Вони як колеги по офісу,
яким начальник сказав:

92
00:04:58,280 --> 00:04:59,120
«Ви двоє,

93
00:04:59,680 --> 00:05:01,880
щоб у понеділок
на моєму столі була сім'я».

94
00:05:01,960 --> 00:05:03,680
І вони такі: «Ну, це наказ!»

95
00:05:03,760 --> 00:05:06,280
Я не розумію, як їхня пара функціонує.

96
00:05:06,360 --> 00:05:08,640
Іноді я їм удома. Я дзвоню в дзвінок.

97
00:05:08,720 --> 00:05:11,040
Вони відчиняють і такі: «Привіт, сину!»

98
00:05:11,960 --> 00:05:14,080
Вони як Сіми. Це так дивно.

99
00:05:14,160 --> 00:05:15,000
«Як справи?»

100
00:05:16,720 --> 00:05:17,760
«Були нормально…»

101
00:05:18,680 --> 00:05:21,960
Я дивлюся на них і думаю:
«Як ви мене зачали?»

102
00:05:22,480 --> 00:05:24,160
У них шестеро дітей.

103
00:05:24,240 --> 00:05:28,680
По одній дитині кожні три роки.
Якось занадто продумано, як нам мене.

104
00:05:29,920 --> 00:05:31,240
Але в мене є теорія.

105
00:05:31,760 --> 00:05:32,840
Кожні три роки…

106
00:05:36,000 --> 00:05:37,920
батьки орендують залу для нарад.

107
00:05:39,040 --> 00:05:41,280
Надягають костюми й такі…

108
00:05:43,640 --> 00:05:46,920
Секс-службовці.
Мені здається, у них усе дуже формально.

109
00:05:47,000 --> 00:05:48,600
Дуже люб'язно. «Добридень».

110
00:05:49,080 --> 00:05:51,520
Тиснуть руки. Тато трохи його вовтузить.

111
00:05:52,120 --> 00:05:54,760
Вона збирає все в долоньку, прикладає її.

112
00:05:55,240 --> 00:05:57,240
Лягає на спину, і воно вливається.

113
00:05:57,320 --> 00:05:59,520
Як чайок.

114
00:06:00,520 --> 00:06:01,840
Плодовий чай для мами.

115
00:06:02,920 --> 00:06:04,560
Така от теорія. Не знаю.

116
00:06:06,480 --> 00:06:07,680
Але це моя мама.

117
00:06:08,520 --> 00:06:11,760
Мені не подобається, що ви смієтеся. Ні.

118
00:06:12,480 --> 00:06:13,800
Вони кохають.

119
00:06:14,960 --> 00:06:18,320
Просто не дивляться один на одного.
Я дістаю цим маму.

120
00:06:18,400 --> 00:06:20,800
Я взагалі полюбляю її діставати.

121
00:06:20,880 --> 00:06:22,680
Часом я навідуюсь, щоб її побісити.

122
00:06:22,760 --> 00:06:25,920
Кажу: «Ти не любиш тата.
Навіть не дивишся на нього.

123
00:06:26,400 --> 00:06:29,000
Скажи мені. Я твій син. Поговори зі мною».

124
00:06:29,640 --> 00:06:32,360
Вона навісніє: «Що ти верзеш? Чому?»

125
00:06:32,920 --> 00:06:36,240
Він за два метри, я кажу:
«Гей! Ти його не кохаєш?

126
00:06:37,440 --> 00:06:40,680
Говори зі мною,
навіть коли я сплю! Скажи мені!»

127
00:06:41,760 --> 00:06:45,160
Вона зривається й каже:
«Ти не розумієш, паскуднику.

128
00:06:48,160 --> 00:06:51,880
Кохані, Панайотісе,
не дивляться одне одному в очі.

129
00:06:51,960 --> 00:06:53,960
Вони дивляться в одному напрямку.

130
00:06:54,480 --> 00:06:55,720
В одному напрямку».

131
00:06:56,440 --> 00:06:57,520
Це мене зворушило.

132
00:06:58,120 --> 00:07:01,120
Її слова мене зворушили,
але я не виказую емоцій.

133
00:07:01,600 --> 00:07:03,160
У мене була дивна реакція.

134
00:07:03,680 --> 00:07:05,400
Я відштовхнув маму

135
00:07:06,280 --> 00:07:08,480
і сказав: «Ти городиш якусь дурню!»

136
00:07:09,000 --> 00:07:12,000
Я кричав на неї збитим голосом

137
00:07:12,560 --> 00:07:13,800
расистської бабульки.

138
00:07:14,720 --> 00:07:17,360
Тієї, яка відчиняє вночі вікно:

139
00:07:17,440 --> 00:07:18,520
«Забагато арабів!»

140
00:07:19,840 --> 00:07:23,800
Знаєте таку? От і в мене
був такий голос. Сам собою вирвався.

141
00:07:24,640 --> 00:07:26,720
Найгірше, що вона права.

142
00:07:27,680 --> 00:07:29,120
Моя мама! Мама права!

143
00:07:29,760 --> 00:07:30,880
Вибачте. Ой.

144
00:07:32,120 --> 00:07:34,800
Я їх плутаю, бо це одна людина. Але…

145
00:07:35,560 --> 00:07:36,880
Це був жарт! Гаразд!

146
00:07:37,600 --> 00:07:41,120
Недавно я зрозумів,
що вона мала на увазі про напрямок.

147
00:07:41,200 --> 00:07:43,280
Я вечеряв у батьків.

148
00:07:43,800 --> 00:07:47,480
Ми їли мовчки, бо не вміємо спілкуватися.

149
00:07:48,960 --> 00:07:50,040
І…

150
00:07:51,680 --> 00:07:54,040
Останні 15 років щоліта

151
00:07:54,120 --> 00:07:57,400
мама знімає будиночок зі ставком,
щоб тато рибалив.

152
00:07:57,880 --> 00:07:59,960
Хіба це не кохання? Гадки не маю.

153
00:08:00,680 --> 00:08:03,280
Цього року вона запізнилася,
ставків не було.

154
00:08:03,360 --> 00:08:06,600
Ми цього ще не знали. Стояла мертва тиша.

155
00:08:06,680 --> 00:08:09,440
Глибоко всередині
мама була дуже засмучена.

156
00:08:10,080 --> 00:08:12,760
Вона дивиться на тата,
робить глибокий вдих:

157
00:08:13,280 --> 00:08:14,720
«Ну,

158
00:08:15,400 --> 00:08:18,080
вибач, я не знайшла будиночку зі ставком».

159
00:08:18,600 --> 00:08:19,440
Він їв.

160
00:08:20,240 --> 00:08:21,560
Відповідає їй: «І?»

161
00:08:23,280 --> 00:08:24,600
Вона каже: «Ну,

162
00:08:25,760 --> 00:08:28,960
я не знайшла ставок,
щоб ти міг порибалити влітку».

163
00:08:29,640 --> 00:08:31,000
Він питає: «І?»

164
00:08:32,440 --> 00:08:34,040
Вона каже: «Ну…

165
00:08:35,440 --> 00:08:37,120
він дурний?

166
00:08:38,840 --> 00:08:40,520
Тобі ж подобається рибалити».

167
00:08:41,000 --> 00:08:42,000
Він каже: «Ні».

168
00:08:44,920 --> 00:08:46,920
У мами починає сіпатися око.

169
00:08:47,520 --> 00:08:48,480
Вона каже: «Так.

170
00:08:49,280 --> 00:08:53,000
Подобається. Я для цього
15 років орендую будиночок зі ставком».

171
00:08:53,080 --> 00:08:54,520
«Я 15 років рибалю,

172
00:08:54,600 --> 00:08:57,160
бо ти 15 років орендуєш дім зі ставком!

173
00:08:57,680 --> 00:08:59,600
В Пуату-Шарант нема що робити!»

174
00:08:59,680 --> 00:09:02,280
Його почало трусити.
Він встав і пішов спати.

175
00:09:02,760 --> 00:09:04,600
Я їв. Мене поплавило.

176
00:09:05,280 --> 00:09:07,800
Питаю: «Це ви дивитеся в одному напрямку?

177
00:09:09,360 --> 00:09:11,000
Хтось із вас косоокий.

178
00:09:11,840 --> 00:09:12,680
Обережніше».

179
00:09:15,040 --> 00:09:17,680
Не дивно, що з таким взірцем
я не вмію цілувати дівчат.

180
00:09:17,760 --> 00:09:19,240
Я стараюсь, але ще ні.

181
00:09:19,720 --> 00:09:21,960
Я чекю на четверте побачення під дверима.

182
00:09:22,040 --> 00:09:24,200
Цілую її в щічки. Налаштовую.

183
00:09:24,280 --> 00:09:25,280
Вона прекрасна.

184
00:09:25,360 --> 00:09:26,760
Я вдаю, що спокійний.

185
00:09:28,320 --> 00:09:31,400
Я мушу її перебити.
Застосувати метод трьох хвилин.

186
00:09:31,960 --> 00:09:32,920
Але я соромлюсь.

187
00:09:33,520 --> 00:09:37,240
Я ніяковію, коли дівчина мені подобається.
Тому я вмовляю себе.

188
00:09:37,320 --> 00:09:38,800
«Ну ж бо. Ти зможеш.

189
00:09:40,040 --> 00:09:43,680
Перебий її. Це нескладно. Я почну відлік.

190
00:09:45,440 --> 00:09:46,280
Сто».

191
00:09:48,200 --> 00:09:49,560
Дивлюся на неї й кажу:

192
00:09:50,160 --> 00:09:51,000
«Гей!»

193
00:09:51,520 --> 00:09:53,080
Трохи перегнув!

194
00:09:53,160 --> 00:09:55,720
Вона підскочила. Вирячилась. Присягаюся.

195
00:09:55,800 --> 00:09:57,800
Я запанікував. Кажу: «Гей!»

196
00:10:00,480 --> 00:10:01,520
«Що таке?»

197
00:10:01,600 --> 00:10:03,400
Кажу: «Мені треба в туалет».

198
00:10:04,240 --> 00:10:06,760
Я імпровізував. Отак махав руками.

199
00:10:06,840 --> 00:10:08,520
Я замкнулася в туалеті

200
00:10:08,600 --> 00:10:11,240
й десять секунд думав: «Що ти накоїв?

201
00:10:11,760 --> 00:10:12,720
Що це було?»

202
00:10:12,800 --> 00:10:14,800
Я знову жахнувся і подумав:

203
00:10:15,720 --> 00:10:18,400
«Вона чує, що я нічого не роблю.
Не повірить!»

204
00:10:18,880 --> 00:10:21,320
Я придумав: дістав щітку зі склянки,

205
00:10:21,400 --> 00:10:22,960
налив у неї води й…

206
00:10:24,800 --> 00:10:25,640
вилив.

207
00:10:26,720 --> 00:10:28,960
Подумав: «Тобі треба до психолога.

208
00:10:29,640 --> 00:10:30,480
Час настав.

209
00:10:31,080 --> 00:10:34,880
Ти вдаєш, що пісяєш,
заради дівчини, якій байдуже,

210
00:10:34,960 --> 00:10:37,080
бо боїшся її цілувати. Щось не так».

211
00:10:38,320 --> 00:10:40,440
Я повертаюсь у вітальню на нервах.

212
00:10:41,120 --> 00:10:42,160
Я хочу пісяти,

213
00:10:42,240 --> 00:10:45,080
бо дзюрчання води в унітазі схоже на це.

214
00:10:45,160 --> 00:10:46,240
Тому я…

215
00:10:46,320 --> 00:10:48,760
Я ж не піду двічі за раз. Типу: «Ні…

216
00:10:49,400 --> 00:10:52,560
Це не те, що ти думаєш.
Я не люблю довго пісяти.

217
00:10:54,040 --> 00:10:56,920
Краще попісяти двічі,
зробивши невеличку перерву.

218
00:10:57,000 --> 00:10:58,960
Тому коли я пісяю вперше,

219
00:10:59,480 --> 00:11:03,080
я навмисне зупиняюся,
а коли прижме — йду знову.

220
00:11:03,800 --> 00:11:05,160
Тоді пісяю вдруге.

221
00:11:05,240 --> 00:11:08,600
Не засуджуй мене. Це моя фішка. Лише моя.

222
00:11:08,680 --> 00:11:09,880
Моя віддушина».

223
00:11:10,720 --> 00:11:11,560
Ні.

224
00:11:12,360 --> 00:11:13,880
Я повертаюсь у вітальню.

225
00:11:14,480 --> 00:11:15,440
Пітнію.

226
00:11:16,320 --> 00:11:19,240
Я дивлюсь на неї
і чомусь припиняю опиратися.

227
00:11:19,320 --> 00:11:21,160
Перебиваю її й кажу: «Вибач.

228
00:11:21,720 --> 00:11:23,960
У наступні три хвилини я тебе поцілую.

229
00:11:24,040 --> 00:11:24,880
Продовжуй».

230
00:11:26,520 --> 00:11:27,440
Альфач!

231
00:11:29,080 --> 00:11:29,920
Вона така…

232
00:11:35,680 --> 00:11:37,240
«Ти такий дивак!

233
00:11:40,200 --> 00:11:41,040
Гаразд».

234
00:11:46,480 --> 00:11:47,560
Я озвірів,

235
00:11:47,640 --> 00:11:50,400
бо подумки кричав собі: «Ану пищи!

236
00:11:50,480 --> 00:11:52,120
Давай, серденько!»

237
00:11:52,200 --> 00:11:54,840
Як швидко ми перетворюємося на гівнюків!

238
00:11:55,640 --> 00:11:58,440
Я по очах бачив, що вона цього хоче.

239
00:11:59,200 --> 00:12:01,960
Я не боявся відмови. Це був милий момент.

240
00:12:02,040 --> 00:12:03,760
Дві хвилини. Серце вистрибує.

241
00:12:04,280 --> 00:12:06,760
Дві хвилини 30 секунд, 40 секунд.

242
00:12:07,280 --> 00:12:08,120
П'ятдесят.

243
00:12:09,280 --> 00:12:10,360
Тринадцять хвилин.

244
00:12:11,560 --> 00:12:14,120
Вона дивиться на мене: «Хіба ми не…»

245
00:12:15,720 --> 00:12:17,160
Я не зміг її поцілувати.

246
00:12:18,040 --> 00:12:19,320
Я вас чую!

247
00:12:20,400 --> 00:12:21,320
Я не боюся!

248
00:12:21,840 --> 00:12:24,920
Я не боюсь поцілунку!
Я боюсь бути вразливим.

249
00:12:25,440 --> 00:12:27,280
Я вірю, що під час поцілунку —

250
00:12:27,360 --> 00:12:30,440
справжнього поцілунку,
вони не так часто бувають —

251
00:12:30,520 --> 00:12:32,560
ти відчуваєш метеликів у животі.

252
00:12:32,640 --> 00:12:35,280
Це найвразливіший момент у житті.

253
00:12:35,360 --> 00:12:36,680
Бо однією дією,

254
00:12:37,200 --> 00:12:39,880
символічною і дурнуватою, як…

255
00:12:41,440 --> 00:12:45,880
ти виливаєш усі почуття,
які накопичував, думаючи про людину.

256
00:12:45,960 --> 00:12:49,040
Ти наважився
піднести їх на срібному блюдечку.

257
00:12:49,600 --> 00:12:51,160
Ти дивишся людині в очі

258
00:12:51,240 --> 00:12:54,800
й покірно чекаєш,
щоб запропонувати їй це срібне блюдечко.

259
00:12:55,920 --> 00:12:57,840
Жах у тім, що вона може сказати:

260
00:12:58,640 --> 00:12:59,480
«Ні!»

261
00:13:00,200 --> 00:13:02,440
І ти такий: «Усе добре. Не біда.

262
00:13:03,800 --> 00:13:04,720
Таке буває.

263
00:13:04,800 --> 00:13:07,720
Так. Жартуєш?
Хто не ризикує, не п'є шампанського.

264
00:13:07,800 --> 00:13:09,720
Так, Сильвіє, ти ж жартуєш?

265
00:13:10,880 --> 00:13:13,720
Не проти, якщо я піду спати?
Щось я зморився.

266
00:13:13,800 --> 00:13:15,960
Можна, я підніму це? Авжеж.

267
00:13:16,040 --> 00:13:17,920
Жартуєш? Ні, я охайний.

268
00:13:18,000 --> 00:13:21,360
Ні, вона не зламана,
це лише моя впевненість у собі».

269
00:13:21,440 --> 00:13:22,400
Мене це жахає.

270
00:13:24,280 --> 00:13:25,520
Мене це дуже лякає.

271
00:13:26,280 --> 00:13:29,120
Я недавно дізнався, що після поцілунку

272
00:13:29,200 --> 00:13:30,440
бактерії в…

273
00:13:30,520 --> 00:13:32,320
Вам це не сподобається.

274
00:13:32,880 --> 00:13:37,480
Бактерії з рота іншої людини живуть у вас
ще чотири роки після поцілунку.

275
00:13:39,080 --> 00:13:42,000
Люди, які цілували невдах, такі: «Що-що?

276
00:13:43,080 --> 00:13:46,080
Кого він із себе корчить
у цьому вбранні? Стіва Джобса?»

277
00:13:46,600 --> 00:13:47,760
Це правда.

278
00:13:48,400 --> 00:13:49,720
Можете погуглити.

279
00:13:50,200 --> 00:13:52,320
У ваших ротах купа людей з минулого.

280
00:13:52,880 --> 00:13:54,320
Ваші роти — Airbnb.

281
00:13:55,560 --> 00:13:56,920
Я будиночок для оренди.

282
00:13:57,800 --> 00:13:59,800
Людей мало. У Пуату-Шарант.

283
00:14:00,880 --> 00:14:01,760
«Добридень!

284
00:14:02,600 --> 00:14:05,960
Вітаємо в готелі "Три лаванди"!

285
00:14:06,880 --> 00:14:08,240
Як доїхали?»

286
00:14:09,960 --> 00:14:10,800
Це я.

287
00:14:18,120 --> 00:14:19,120
Я не зміг.

288
00:14:19,760 --> 00:14:22,600
Ніщо так не принижує,
як поцілунок, що не стався.

289
00:14:23,280 --> 00:14:25,040
Їй вранці треба на роботу.

290
00:14:25,120 --> 00:14:28,200
І проводжаю її до дверей.
Вона востаннє зупиняється.

291
00:14:30,160 --> 00:14:32,080
Я цілую її в щічки. Кошмар.

292
00:14:32,560 --> 00:14:35,040
Вона каже: «Ну, ще побачимося».

293
00:14:35,560 --> 00:14:36,400
Я кажу: «Так».

294
00:14:37,680 --> 00:14:39,280
І грюкаю дверима.

295
00:14:40,400 --> 00:14:42,640
Схоже, ніби я ляснув її по дупі. Ні.

296
00:14:43,680 --> 00:14:44,920
З мене поганий мім.

297
00:14:45,600 --> 00:14:47,880
Чувак не вміє цілуватися,
але: «Іди, принцесо.

298
00:14:48,400 --> 00:14:51,520
Виходь, або я тебе виведу.
Щоб без пригод дійшла». Ні.

299
00:14:51,600 --> 00:14:54,560
Пантоміма — не моє.
Я не знаю, як грюкати дверима.

300
00:14:56,280 --> 00:14:58,240
Я схожий на Паспарту, не знаю…

301
00:14:59,320 --> 00:15:01,440
Ого, ні. Ні.

302
00:15:02,240 --> 00:15:03,520
Я зачинив двері. Усе.

303
00:15:03,600 --> 00:15:07,240
У цей момент сусід відчиняє свої
і питає: «Що це було?»

304
00:15:07,760 --> 00:15:09,680
-«Я знаю, що ти слухав».
-«Так».

305
00:15:10,520 --> 00:15:11,840
Він навіть не бреше.

306
00:15:11,920 --> 00:15:15,120
У нього криза середнього віку.
Він ріже правду-матінку.

307
00:15:15,200 --> 00:15:17,320
Він каже: «Я чув, вона запищала.

308
00:15:17,920 --> 00:15:21,480
Вона цього хотіла.
Отже, страх лише у твоїй голові».

309
00:15:22,240 --> 00:15:25,440
Мене це збісило.
Я заволав: «Ти мені не батько!»

310
00:15:26,800 --> 00:15:28,760
Він покарав мене і відправив спати.

311
00:15:30,240 --> 00:15:31,240
Я не міг заснути.

312
00:15:32,000 --> 00:15:35,920
Безсоння зводило мене з розуму.
А взагалі, до біса це слово.

313
00:15:36,680 --> 00:15:38,640
«Безсоння». Насправді це брехня.

314
00:15:39,200 --> 00:15:41,560
Прикриття, щоб сховати правду.

315
00:15:42,440 --> 00:15:45,760
-«Бертране, ти втомлений!»
-«У мене безсоння. Нічого».

316
00:15:46,560 --> 00:15:47,640
Кажіть правду.

317
00:15:48,120 --> 00:15:49,720
Треба вчитися казати: «Так.

318
00:15:49,800 --> 00:15:54,080
Зараз у моєму житті є проблеми,
але я боюся думати про них удень.

319
00:15:55,760 --> 00:15:57,240
Тому думаю вночі.

320
00:15:57,840 --> 00:15:58,680
І плачу.

321
00:15:59,720 --> 00:16:02,560
Я лежу в ліжку,
сльози затікають мені у вуха,

322
00:16:03,760 --> 00:16:05,440
і я слухаю свій сум.

323
00:16:06,520 --> 00:16:08,120
А як твої вихідні в горах?»

324
00:16:12,120 --> 00:16:13,280
Суцільні плюси.

325
00:16:15,960 --> 00:16:17,080
Просто подумайте.

326
00:16:17,840 --> 00:16:18,680
Я розлютився.

327
00:16:18,760 --> 00:16:22,080
Тато завжди казав нам з братами:
«Це лише в голові».

328
00:16:22,560 --> 00:16:24,640
Ми підходили, а він питав: «Сумний?

329
00:16:26,000 --> 00:16:27,160
Це лише у твоїй голові.

330
00:16:28,240 --> 00:16:30,600
Нема сенсу плакати. Це не допоможе.

331
00:16:31,920 --> 00:16:32,760
Шви?

332
00:16:34,160 --> 00:16:35,480
Це лише в голові».

333
00:16:36,000 --> 00:16:38,240
-«Тату, у мене кров».
-«Лише в голові».

334
00:16:38,760 --> 00:16:41,200
«Вона була в голові. Тепер витікає».

335
00:16:42,320 --> 00:16:45,440
У тата консервативний погляд на те,
хто такий чоловік.

336
00:16:45,920 --> 00:16:48,000
Він вважає, що чоловік сильний,

337
00:16:48,080 --> 00:16:50,680
упевнений, трохи смішний, трохи бабій,

338
00:16:50,760 --> 00:16:51,840
але не вразливий.

339
00:16:52,360 --> 00:16:54,000
Він не визнає дві речі.

340
00:16:54,080 --> 00:16:56,400
Почуття. Для нього їх не існує.

341
00:16:57,080 --> 00:16:58,280
Й обмежувачі швидкості.

342
00:16:59,200 --> 00:17:00,600
Їх теж не існує.

343
00:17:00,680 --> 00:17:03,320
Ми налітаємо на обмежувач
на швидкості 70 км/год.

344
00:17:03,400 --> 00:17:06,040
-«Там був обмежувач».
-«Чому ти це сказав?»

345
00:17:06,560 --> 00:17:09,920
Я маю доводити,
що вдарився лобом об стелю.

346
00:17:10,440 --> 00:17:12,840
Це бісить. Не так давно

347
00:17:12,920 --> 00:17:15,440
ми були в ресторані.
Він узяв каву з собою.

348
00:17:15,960 --> 00:17:17,280
Навіть не знаю чому.

349
00:17:17,360 --> 00:17:20,400
Зараз він чомусь каже:
«З собою. У мене нема часу».

350
00:17:20,920 --> 00:17:21,760
У нього є час.

351
00:17:22,520 --> 00:17:23,880
Я знаю його розклад.

352
00:17:24,720 --> 00:17:26,280
Часу багато — толку мало.

353
00:17:27,160 --> 00:17:30,240
Ми в авто. У нього кава.
Наїжджаємо на обмежувач.

354
00:17:30,320 --> 00:17:31,960
І я бачу в нього на стегні

355
00:17:32,040 --> 00:17:34,160
невеличку пляму від кави.

356
00:17:34,920 --> 00:17:37,240
Я бішуся. «Ми наїхали на обмежувач?

357
00:17:37,320 --> 00:17:39,120
Гаразд, вибач. Одне запитання:

358
00:17:39,600 --> 00:17:41,800
чому в тебе на стегні пляма від кави?»

359
00:17:42,280 --> 00:17:44,400
А він відповідає… Я не жартую.

360
00:17:45,000 --> 00:17:46,880
Насолодіться епізодом з життя.

361
00:17:47,680 --> 00:17:48,520
Він каже мені…

362
00:17:53,520 --> 00:17:55,200
«Я так п'ю каву».

363
00:18:01,040 --> 00:18:02,800
Йому вже насрати.

364
00:18:03,640 --> 00:18:05,680
Таким він бачить чоловіка:

365
00:18:05,760 --> 00:18:07,960
«Я правий, бо я так сказав!»

366
00:18:08,640 --> 00:18:10,920
Він змалечку нас цього навчав!

367
00:18:11,440 --> 00:18:15,280
Мені було вісім.
Ми відпочивали в орендованому будиночку.

368
00:18:19,000 --> 00:18:21,120
Ви смієтеся з мого життя, але нехай.

369
00:18:22,320 --> 00:18:24,480
Я, тато й брати гуляли в лісі.

370
00:18:24,560 --> 00:18:28,920
Це не весела пізнавальна прогулянка,
які, сподіваюсь, були у вас у дитинстві.

371
00:18:29,000 --> 00:18:30,120
Типу: «Діти! Сюди!

372
00:18:34,200 --> 00:18:35,400
Це хвойне дерево».

373
00:18:36,720 --> 00:18:39,080
Ні. Хоча тупо шепотіти при дереві.

374
00:18:39,600 --> 00:18:41,840
Ми просто йшли один за одним,

375
00:18:41,920 --> 00:18:43,880
мовчки, 45 хвилин, по лісу.

376
00:18:43,960 --> 00:18:45,040
Ми були налякані!

377
00:18:45,120 --> 00:18:46,360
Ми були заручниками,

378
00:18:47,000 --> 00:18:48,480
які роблять розтяжку.

379
00:18:48,560 --> 00:18:52,600
«Терористи такі милі, дозволяють
робити вправи п'ять хвилин на день.

380
00:18:52,680 --> 00:18:55,000
Це краще ніж було в Бетанкур».

381
00:18:55,520 --> 00:18:59,600
Один з моїх братів плаче.
Це дратує батька. Він каже: «Гей!

382
00:19:00,680 --> 00:19:01,520
Ану не плач».

383
00:19:02,360 --> 00:19:04,840
З освітньої точки зору це не працює.

384
00:19:05,480 --> 00:19:07,240
Ще жодна дитина не сказала:

385
00:19:08,040 --> 00:19:08,880
«Точно!

386
00:19:10,040 --> 00:19:12,520
Це так безглуздо! Як я не додумався?

387
00:19:14,240 --> 00:19:15,840
Я закрутив краник!

388
00:19:16,400 --> 00:19:18,120
Радий знайомству. А ти хто?

389
00:19:18,200 --> 00:19:20,000
Татко, точно!»

390
00:19:20,080 --> 00:19:20,920
Ні.

391
00:19:22,320 --> 00:19:24,800
Якщо дитина так розмовляє — тікайте.

392
00:19:25,440 --> 00:19:28,280
Вона пихата і глузує з вас.
Це поганий знак.

393
00:19:29,040 --> 00:19:29,960
Він плаче далі.

394
00:19:30,040 --> 00:19:33,480
Тато такий роздратований,
що підходить до нього і каже: «Гей!

395
00:19:35,400 --> 00:19:36,720
Це все у твоїй голові.

396
00:19:38,320 --> 00:19:39,720
Не показуй це нікому».

397
00:19:40,760 --> 00:19:44,320
Він робить паузу, дивиться на нас
і каже: «Я дам вам урок».

398
00:19:45,520 --> 00:19:46,640
Він знімає штани.

399
00:19:47,840 --> 00:19:50,040
Спокійно, історія не про це.

400
00:19:50,920 --> 00:19:52,840
У всіх моїх дитячих спогадах

401
00:19:52,920 --> 00:19:55,160
тато завжди в сімейках, але кожному своє.

402
00:19:55,720 --> 00:19:57,960
Він відкидає штани й такий: «Гей!

403
00:19:58,800 --> 00:20:00,040
Дивіться уважно!»

404
00:20:00,960 --> 00:20:03,040
Він не п'яний, просто так говорить.

405
00:20:03,520 --> 00:20:06,600
Ми спостерігаємо,
як тато заходить у ліс у сімейках,

406
00:20:08,440 --> 00:20:10,200
як справжній тхір.

407
00:20:10,720 --> 00:20:13,560
Він завжди був волохатим.
У нас виникали питання.

408
00:20:13,640 --> 00:20:16,120
За 20 метрів він зупиняється і каже: «Гей!

409
00:20:17,040 --> 00:20:18,880
Тут рів з кропивою!»

410
00:20:19,920 --> 00:20:21,160
Він у нього заходить.

411
00:20:21,960 --> 00:20:23,440
Він треться об кропиву.

412
00:20:23,520 --> 00:20:26,400
Це дивно. Ми бачимо лише його торс.
Нам страшно.

413
00:20:26,960 --> 00:20:29,480
Він вилізає, підходить до брата. «Гей!

414
00:20:36,920 --> 00:20:37,760
Я плачу?»

415
00:20:38,960 --> 00:20:42,360
Ми такі: «Хто подзвонить
у службу захисту дітей?

416
00:20:43,040 --> 00:20:46,200
Хоч раз. Нас розлучать,
але ми будемо в безпеці».

417
00:20:47,080 --> 00:20:49,160
Ні. Ми налякані відповідаємо: «Ні».

418
00:20:49,640 --> 00:20:51,800
-«Ти не плачеш».
-«Не плачу, так?»

419
00:20:53,280 --> 00:20:57,280
«Таким має бути чоловік.
Ти не плачеш навіть коли хочеться.

420
00:21:00,000 --> 00:21:04,640
Покажеш, що в тебе всередині,
і світ з'їсть тебе живцем.

421
00:21:06,040 --> 00:21:06,880
Ясно?»

422
00:21:07,960 --> 00:21:11,320
А ми що? Ми всі по черзі почали плакати.

423
00:21:12,400 --> 00:21:15,560
Цей великий, сверблячий,
червоний мужик налякав нас.

424
00:21:15,640 --> 00:21:18,240
Він заволав: «Що ви не зрозуміли?»

425
00:21:18,320 --> 00:21:20,800
Як Філіп Ечбест з «Кошмарної кухні».

426
00:21:20,880 --> 00:21:24,200
Нас зустріла мама.
Вона бачить цю сцену здалеку.

427
00:21:24,280 --> 00:21:26,000
Її чоловік у сімейках

428
00:21:26,080 --> 00:21:29,800
ридає й не може заспокоїтися
перед дітьми, які теж ридають.

429
00:21:30,280 --> 00:21:32,480
Один з братів теж чомусь зняв штани.

430
00:21:34,040 --> 00:21:35,840
У сім'ї не без дивака.

431
00:21:36,360 --> 00:21:38,960
Він скидає штани, коли ніхто не дивиться.

432
00:21:39,040 --> 00:21:40,320
«Мамо!

433
00:21:41,360 --> 00:21:42,680
Мамо, дивись!»

434
00:21:44,120 --> 00:21:46,200
Це був мій брат… Це був я.

435
00:21:47,680 --> 00:21:49,640
Я рано знайшов своє покликання.

436
00:21:51,040 --> 00:21:55,040
Батьки в той день сильно сварилися
А я зрозумів дещо важливе.

437
00:21:55,120 --> 00:21:59,320
Зрештою, нас приваблюють
цілком протилежні за характером люди.

438
00:21:59,400 --> 00:22:00,560
Не знаю чому.

439
00:22:01,760 --> 00:22:04,320
Як мої батьки. Мій тато приховує почуття.

440
00:22:04,400 --> 00:22:05,840
Він душить їх, закопує.

441
00:22:06,360 --> 00:22:09,480
Коли моя мама щось відчуває: «Бери.

442
00:22:10,320 --> 00:22:12,120
Роби з моєю душею що завгодно.

443
00:22:12,640 --> 00:22:16,720
Перш ніж підеш, потягни за ниточку.
Це ниточка мого життя».

444
00:22:17,680 --> 00:22:19,080
Вона наче в мюзиклі.

445
00:22:20,600 --> 00:22:23,680
Завжди показує забагато,
зарано й усім підряд.

446
00:22:25,440 --> 00:22:29,440
Це ніяково.
Як коли несподівано зустрічаєш нудиста.

447
00:22:30,440 --> 00:22:31,720
Знаєте це відчуття?

448
00:22:31,800 --> 00:22:33,800
Приходиш такий на пляж…

449
00:22:36,160 --> 00:22:37,200
Пляж порожній,

450
00:22:37,280 --> 00:22:40,880
а він стоїть за 1,5 метра від тебе
й такий: «Вітаю. Жан-Клод».

451
00:22:40,960 --> 00:22:41,800
Так!

452
00:22:42,840 --> 00:22:47,080
«Я вже бачив твій член,
тому ім'я не має значення».

453
00:22:47,800 --> 00:22:51,080
Обери, що для тебе пріорітетніше.
Це важливо».

454
00:22:53,360 --> 00:22:54,200
Тут те саме.

455
00:22:54,800 --> 00:22:58,120
Те саме, тільки з почуттями:
забагато й усі за раз.

456
00:22:59,600 --> 00:23:00,920
У нас недавно був тур,

457
00:23:01,000 --> 00:23:03,760
і ми вечеряли
з керівниками концертного залу.

458
00:23:04,280 --> 00:23:06,600
Один пан трохи запізнився.

459
00:23:06,680 --> 00:23:08,800
Інформація та емоції його переповнювали.

460
00:23:08,880 --> 00:23:10,400
Було ніяково. Він зайшов:

461
00:23:10,480 --> 00:23:13,200
«Привіт, дуже приємно. Ґі.
Вибачте, запізнився.

462
00:23:13,280 --> 00:23:15,840
Підписував документи на розлучення.

463
00:23:16,640 --> 00:23:19,280
З уже колишньою.
Гей, зіграти на кларнеті?»

464
00:23:20,840 --> 00:23:24,680
Під час вечері всі думали:
«Сховай свої емоції назад в труси, Ґі.

465
00:23:25,960 --> 00:23:27,960
Ми бачимо твої емоційні яєчка.

466
00:23:29,080 --> 00:23:30,040
Ще зарано».

467
00:23:31,120 --> 00:23:33,520
Мама рано почала ділитися всім,
що на душі.

468
00:23:34,480 --> 00:23:38,280
Вона спровокувала в мене
екзистенційну кризу в середній школі.

469
00:23:38,920 --> 00:23:42,120
Ми сідали в авто вдвох,
їхали в музичну школу.

470
00:23:42,600 --> 00:23:44,520
Я, як зазвичай, сідав ззаду.

471
00:23:45,000 --> 00:23:47,960
Вона заблокувала двері й каже: «Знаєш що?

472
00:23:48,520 --> 00:23:49,560
Сідай спереду».

473
00:23:50,440 --> 00:23:51,560
Вперше в житті!

474
00:23:51,640 --> 00:23:53,880
Пам'ятаєте, який це був важливий крок?

475
00:23:54,560 --> 00:23:55,400
Я питаю:

476
00:23:56,600 --> 00:23:57,440
«Точно?»

477
00:23:58,120 --> 00:23:58,960
Вона каже:

478
00:23:59,760 --> 00:24:00,720
«Так, точно».

479
00:24:02,680 --> 00:24:04,120
«Тоді чому ми шепочемо?»

480
00:24:05,160 --> 00:24:07,320
Я сідаю. Мене аж розпирає.

481
00:24:07,840 --> 00:24:11,240
Я такий: «Ми на місці!» Я був щасливий.

482
00:24:11,960 --> 00:24:14,520
Перша думка:
«Тепер ти платитимеш податки».

483
00:24:15,680 --> 00:24:17,240
Я ріс, боячись податків.

484
00:24:17,840 --> 00:24:20,520
Тато відкривав листи перед нами й казав:

485
00:24:20,600 --> 00:24:24,000
«Радійте, що ви діти.
Колись вони й до вас доберуться».

486
00:24:24,920 --> 00:24:27,880
Він ішов спати,
лишаючи нас сам на сам із загадкою.

487
00:24:28,400 --> 00:24:32,280
Щовечора ми з братом
сиділи під ковдрою і такі: «Податки скоро?

488
00:24:33,000 --> 00:24:35,000
Я не розумію, як це працює».

489
00:24:37,400 --> 00:24:40,000
Я з мамою в авто.
Ми їдемо. Трохи спекотно.

490
00:24:40,080 --> 00:24:43,560
А я щасливий,
бо зараз відчиню переднє вікно.

491
00:24:44,280 --> 00:24:46,200
Вікна позаду для невдах.

492
00:24:47,000 --> 00:24:48,080
Позаду — це…

493
00:24:50,760 --> 00:24:53,720
«У мене нема грошей
на автоматичну систему.

494
00:24:54,440 --> 00:24:56,680
У мене лише ручний привід».

495
00:24:56,760 --> 00:24:57,600
Бідні люди.

496
00:24:58,080 --> 00:25:00,000
Пам'ятаєте, як ви дізналися про…

497
00:25:03,800 --> 00:25:06,040
Ви чомусь ставали більш пихатим.

498
00:25:06,560 --> 00:25:09,960
Дражнили тих, хто позаду:
«Скажи, якщо дме. Я зачиню».

499
00:25:15,560 --> 00:25:17,240
Паршивий я мім. Вибачте.

500
00:25:20,720 --> 00:25:23,520
Я ніби тикаю пальцем в око корові.

501
00:25:27,400 --> 00:25:30,640
Не знаю, чи їй це подобається. Неясно.

502
00:25:30,720 --> 00:25:32,080
«Ні, припини!»

503
00:25:32,160 --> 00:25:34,840
Або: «Ого!

504
00:25:37,400 --> 00:25:41,240
Іще! В інше око теж! Так!»

505
00:25:46,720 --> 00:25:49,040
Я можу так п'ять хвилин, але по правді,

506
00:25:49,560 --> 00:25:51,560
це вже буде егоїстично.

507
00:25:52,600 --> 00:25:54,440
Ваша думка для мене важлива.

508
00:25:58,800 --> 00:26:00,600
Це все… Годі!

509
00:26:00,680 --> 00:26:01,520
Це…

510
00:26:07,280 --> 00:26:10,480
Шкода, що мугикання
зібрало більше овацій, ніж жарти,

511
00:26:10,560 --> 00:26:12,960
але я вас розумію. Ми на одній хвилі.

512
00:26:14,200 --> 00:26:17,040
Серйозно, тикніть пальцем
корові в око… Вибачте.

513
00:26:17,520 --> 00:26:19,760
Я припиню. Упевнений, їй буде байдуже.

514
00:26:20,600 --> 00:26:22,880
Можу побитися об заклад. Я впевнений.

515
00:26:22,960 --> 00:26:24,040
Спробуйте в полі.

516
00:26:24,680 --> 00:26:25,680
Вона буде така…

517
00:26:32,040 --> 00:26:34,360
«Чорт, я нічого не бачу праворуч. Стоп…

518
00:26:35,760 --> 00:26:36,600
Чорт!

519
00:26:40,680 --> 00:26:43,720
Присягаюся, там було дерево!
Не бачу, от дивина!

520
00:26:44,240 --> 00:26:45,120
Ого!

521
00:26:46,160 --> 00:26:49,000
Воно повернулося! Усе добре!»

522
00:26:50,200 --> 00:26:52,400
Усе, зосередьтеся. Ви відволіклися.

523
00:26:54,160 --> 00:26:55,440
Я опускаю вікно.

524
00:26:55,520 --> 00:26:57,120
Я в авто з мамою.

525
00:26:58,120 --> 00:26:59,240
Я опускаю вікно.

526
00:26:59,880 --> 00:27:02,760
Відчуваю літній вітерець у волоссі.

527
00:27:03,560 --> 00:27:05,320
Є одна ідея. Дурнувата.

528
00:27:05,400 --> 00:27:08,160
Але ви зрозумієте.
Перша сцена американського фільму.

529
00:27:08,240 --> 00:27:12,000
Безлюдна дорога. Двоє хлопців
у «Кадилаку». Шкіряні куртки, окуляри.

530
00:27:12,080 --> 00:27:13,760
Гучно грає рок-музика.

531
00:27:13,840 --> 00:27:15,520
Вони висовують руки у вікна:

532
00:27:16,960 --> 00:27:18,960
«Свобода!»

533
00:27:19,040 --> 00:27:20,520
Я так хотів це зробити.

534
00:27:21,600 --> 00:27:25,200
Я відчиняю отаку щілину.
Бо мама не дозволить більше.

535
00:27:26,040 --> 00:27:27,040
І дуже обережно

536
00:27:28,240 --> 00:27:30,280
висовую три пальці,

537
00:27:31,120 --> 00:27:34,080
наче восьминіг,
який тікає з японського ресторану.

538
00:27:34,600 --> 00:27:35,960
Я поглядаю на маму…

539
00:27:38,520 --> 00:27:40,320
«Свобода!

540
00:27:40,400 --> 00:27:42,080
Але в міру!»

541
00:27:42,760 --> 00:27:45,280
Мама опускає своє вікно, і мене висмоктує.

542
00:27:45,360 --> 00:27:47,080
Вона хоче, щоб я вистрибнув.

543
00:27:47,800 --> 00:27:50,360
Моя рука зовні.

544
00:27:51,920 --> 00:27:55,160
І в мене ідея! Я кажу собі: «Я це зроблю».

545
00:27:56,000 --> 00:27:58,680
Начхати… Я покладу руку на дах.

546
00:27:59,520 --> 00:28:02,680
І я такий: «Йой, чувак, попустися.

547
00:28:03,760 --> 00:28:05,600
Або податки тебе попустять».

548
00:28:08,320 --> 00:28:09,680
Мама вмикає музику.

549
00:28:11,040 --> 00:28:13,240
Це «Hey Jude» The Beatles.

550
00:28:14,040 --> 00:28:17,880
Одна з найкращих пісень.
Один з улюблених моментів у житті.

551
00:28:18,440 --> 00:28:21,040
Я дорослішаю,
літо починається, можливості.

552
00:28:21,120 --> 00:28:23,320
Я з мамою. Ми дивимось в одному напрямку.

553
00:28:24,720 --> 00:28:26,040
Нам весело.

554
00:28:26,560 --> 00:28:27,840
Гарна погода, усе добре.

555
00:28:27,920 --> 00:28:30,880
Вона збавляє гучність і каже: «Знаєш що?

556
00:28:32,680 --> 00:28:34,560
Поховайте мене під цю пісню».

557
00:28:42,240 --> 00:28:44,480
У мене невеличка екзистенційна криза.

558
00:28:44,960 --> 00:28:47,320
«Щось мені вже не подобається спереду.

559
00:28:48,040 --> 00:28:50,000
Як і те, що ця жінка говорить».

560
00:28:50,680 --> 00:28:53,040
Вона бачить, що я на межі.
Збавляє гучність.

561
00:28:53,120 --> 00:28:55,640
«Гей, заспокойся.

562
00:28:55,720 --> 00:28:58,560
Усе гаразд.

563
00:29:00,560 --> 00:29:03,160
Не лише мама помре. Усі помирають».

564
00:29:03,640 --> 00:29:06,520
Мама завжди каже
на одне речення більше, ніж треба.

565
00:29:06,600 --> 00:29:09,000
Вона на краю скелі, треба зупинитися.

566
00:29:09,080 --> 00:29:13,000
Вона не розуміє, що всім ніяково,
бо втратила соціальну чутливість.

567
00:29:13,480 --> 00:29:16,600
І з кожним реченням
занурюється в лайно дедалі глибше.

568
00:29:17,320 --> 00:29:19,640
Вона це сказала. Їй полегшало.

569
00:29:20,520 --> 00:29:23,440
І я зрозумів, чому в неї
нема проблем із психікою.

570
00:29:23,920 --> 00:29:25,240
Вона скидає їх нам.

571
00:29:26,240 --> 00:29:28,880
Дуже кмітливо. От для чого потрібні діти.

572
00:29:29,360 --> 00:29:31,760
Життя — естафета
від покоління до покоління.

573
00:29:32,240 --> 00:29:35,240
З часом втомлюєшся. «На, малий, це тобі!»

574
00:29:35,320 --> 00:29:36,800
-«А що це?»
-«Травма!»

575
00:29:39,360 --> 00:29:40,440
Гадаю, це кінець.

576
00:29:41,840 --> 00:29:44,400
Цей день досі сниться мені в кошмарах.

577
00:29:44,480 --> 00:29:47,800
Мама витуряє мене на тротуар
і їде геть під The Beatles.

578
00:29:47,880 --> 00:29:50,120
А я думаю: «Ми всі помремо».

579
00:29:51,280 --> 00:29:54,920
За мною прийшов викладач акордеона.
Урок от-от почнеться.

580
00:29:57,560 --> 00:29:58,960
Шість років акордеона.

581
00:30:00,200 --> 00:30:03,440
Очікувана реакція.
Ви ввічливо на мене дивитеся:

582
00:30:03,520 --> 00:30:05,200
«Яке чудове дитинство!»

583
00:30:05,720 --> 00:30:07,560
Спершу я хотів грати на гітарі.

584
00:30:10,120 --> 00:30:14,240
Як і всі юнаки, щоб займатися сексом.
Для цього гітара й потрібна.

585
00:30:15,000 --> 00:30:16,400
Гітара — це підтекст.

586
00:30:17,160 --> 00:30:20,720
Вона розповідає історію.
Гітара — це фалічний предмет,

587
00:30:21,680 --> 00:30:24,640
на якому граєш на пляжі,
дивлячись комусь в очі.

588
00:30:24,720 --> 00:30:25,720
Це історія.

589
00:30:27,080 --> 00:30:28,240
У той час як це…

590
00:30:31,000 --> 00:30:32,840
Підтекст той самий, повірте.

591
00:30:33,360 --> 00:30:35,520
«Я вмію робити які завгодно рилети».

592
00:30:37,480 --> 00:30:38,680
Це з іншої опери.

593
00:30:40,280 --> 00:30:42,760
Шість років акордеона,
щоб порадувати тата.

594
00:30:42,840 --> 00:30:45,920
У моєму дитинстві тато не любив,
коли ми поводились як діти.

595
00:30:46,000 --> 00:30:48,600
Наше щастя не було для нього в пріоритеті.

596
00:30:49,240 --> 00:30:50,520
Хіба що пізніше.

597
00:30:50,600 --> 00:30:52,080
Він хотів, щоб ми, діти,

598
00:30:52,160 --> 00:30:55,160
працювали над щастям дорослих,
якими ми станемо.

599
00:30:57,160 --> 00:31:00,520
Я думав: «Покажу, що я дорослий.
Оберу дорослий інструмент».

600
00:31:02,200 --> 00:31:03,320
Я — акордеонщик.

601
00:31:04,400 --> 00:31:06,000
Так кажуть професіонали.

602
00:31:06,680 --> 00:31:09,200
Це тупо. Ви бачили дорослого акордеоніста?

603
00:31:09,880 --> 00:31:11,320
Не бездомного?

604
00:31:12,880 --> 00:31:14,880
У дитинстві я сотні годин провів

605
00:31:14,960 --> 00:31:18,280
з 9,5 кілограмами шліфованого металу,
який чавив мені ноги,

606
00:31:18,360 --> 00:31:20,120
граючи повоєнну музику.

607
00:31:20,680 --> 00:31:23,720
Акордеон — це інструмент тих,
хто щойно повернувся з війни.

608
00:31:24,240 --> 00:31:25,080
Усі пісні…

609
00:31:25,160 --> 00:31:28,880
Скалічені бійці з Авіньйона

610
00:31:28,960 --> 00:31:31,280
Які повернулися з фронту

611
00:31:31,360 --> 00:31:33,160
Це якийсь суцільний жах.

612
00:31:33,680 --> 00:31:36,520
Це бездонний колодязь
смертельної меланхолії.

613
00:31:37,400 --> 00:31:41,360
Найгірше — коли після уроків ідеш
зі всіма друзями в музичну школу.

614
00:31:41,440 --> 00:31:43,400
Бо ми всі були білі.

615
00:31:43,480 --> 00:31:45,800
Вони йшли в клас гітаристів

616
00:31:45,880 --> 00:31:48,600
й вимахувалися: «Дівки будуть наші!»

617
00:31:48,680 --> 00:31:50,080
А я такий: «Бувайте!»

618
00:31:50,160 --> 00:31:52,160
Я самотньо повз коридором

619
00:31:52,240 --> 00:31:55,560
у клас акордеоністів,
де настрій був приблизно…

620
00:31:58,320 --> 00:31:59,800
«Остерігайся німців.

621
00:32:01,280 --> 00:32:03,480
Мусиш знати, як захистити Страсбург».

622
00:32:04,240 --> 00:32:05,080
Було важко.

623
00:32:06,760 --> 00:32:09,400
Я покинув заняття в ключовий момент.

624
00:32:09,480 --> 00:32:11,200
Це окрема історія…

625
00:32:12,800 --> 00:32:16,320
Не зовсім приємна.
Я дуже закохався в одну дівчину.

626
00:32:16,960 --> 00:32:21,600
Зі школи. Була якась велика вечірка.
Я був по вуха закоханий.

627
00:32:22,120 --> 00:32:23,040
В Нінон.

628
00:32:23,120 --> 00:32:24,920
Мій друг Томас був на вечірці.

629
00:32:25,400 --> 00:32:27,000
Він знав, що я кохаю Нінон.

630
00:32:27,520 --> 00:32:29,760
Я йому розказав, бо довіряв.

631
00:32:30,720 --> 00:32:34,080
Уже розумієте, до чого все йде?
Зараз я вам розповім.

632
00:32:34,960 --> 00:32:37,880
На ту вечірку
Томас завбачливо прихопив гітару.

633
00:32:38,520 --> 00:32:39,480
Як несподівано!

634
00:32:40,480 --> 00:32:43,320
Він стає в кутку,
грає кілька гівняних пісеньок.

635
00:32:43,400 --> 00:32:46,240
Підходить Нінон.
Ця хвойда кладе руку йому на спину!

636
00:32:46,320 --> 00:32:48,200
Вибачте! Перепрошую.

637
00:32:48,280 --> 00:32:51,200
Я перепросив до сміху, тому не рахується.

638
00:32:52,800 --> 00:32:53,800
Вона каже йому:

639
00:32:54,440 --> 00:32:56,920
«Томасе, ти такий крутий.
На гітарі граєш».

640
00:32:57,000 --> 00:32:58,920
Того вечора вона йому подрочила.

641
00:33:09,720 --> 00:33:11,520
Це Франція, пані та панове.

642
00:33:12,240 --> 00:33:14,240
Тут дрочать за фа-бемоль.

643
00:33:22,120 --> 00:33:25,560
Ви розумієте, що я йому розповів,
що кохаю її? А він…

644
00:33:26,520 --> 00:33:30,200
Схоже, для вас це нормально.
Ви здуріли? На чиєму ви боці?

645
00:33:30,760 --> 00:33:32,000
Я розказав. Він знав!

646
00:33:32,080 --> 00:33:34,160
Він зрадив мене. Це класична зрада.

647
00:33:34,240 --> 00:33:37,520
Ніж у спину в третьому акті.
Те саме. Це гидко.

648
00:33:38,360 --> 00:33:41,280
Це розбиває серце
й лишається з тобою назавжди.

649
00:33:43,240 --> 00:33:44,160
Я розлютився.

650
00:33:45,120 --> 00:33:47,000
Я вперше захотів когось убити.

651
00:33:47,080 --> 00:33:49,320
Хотів власними руками задушити Томаса.

652
00:33:49,400 --> 00:33:52,240
Я б міг. Руки ж сильні.
Я щотижня тягав 9,5 кг.

653
00:33:55,400 --> 00:33:56,640
Це так несправедливо.

654
00:33:57,120 --> 00:34:00,920
Я подумав: «Я ж не можу приперти
акордеон на вечірку».

655
00:34:01,880 --> 00:34:04,240
Вечірка на шостому поверсі, без ліфта.

656
00:34:05,600 --> 00:34:08,840
Це інструмент для першого поверху.
Чи метро. Чи траншей.

657
00:34:08,920 --> 00:34:11,240
Усього, що ближче до пекла.

658
00:34:12,400 --> 00:34:14,360
Це інструмент диявола,

659
00:34:14,440 --> 00:34:16,040
так кажуть професіонали.

660
00:34:18,200 --> 00:34:22,920
Навіть якби я його дотягнув,
я б не грав на ньому на шкільній вечірці.

661
00:34:24,200 --> 00:34:27,920
Ви сумніваєтеся, але згадайте,
що таке шкільні вечірки.

662
00:34:28,800 --> 00:34:29,800
Спробуйте уявити

663
00:34:32,680 --> 00:34:35,480
хлопця, в якого мало друзів
і який часто кліпає.

664
00:34:36,000 --> 00:34:37,800
Він усю ніч наминає крекери.

665
00:34:38,520 --> 00:34:41,120
Він наважується.
Хапає мікрофон для караоке.

666
00:34:43,360 --> 00:34:46,240
«Агов, зберіться біля мене, не бійтеся!

667
00:34:47,680 --> 00:34:49,200
Нінон, це для тебе!»

668
00:34:49,800 --> 00:34:51,920
Він відчиняє скриню. Скриню!

669
00:34:52,640 --> 00:34:55,920
Дістає величезну штуку,
яка для дитини розміром з авто.

670
00:34:56,000 --> 00:34:58,600
Він надягає лямки. Ви розумієте, лямки!

671
00:34:59,400 --> 00:35:01,960
Ззаду між лямками є застібка.

672
00:35:02,040 --> 00:35:06,040
Інакше акордеон може впасти
вам на ноги, і ви лишитеся інвалідом.

673
00:35:06,120 --> 00:35:07,120
Ой, як шкода!

674
00:35:08,080 --> 00:35:10,160
Присягаюся. На першому уроці

675
00:35:10,240 --> 00:35:12,520
викладач сказав: «Завжди застібайся».

676
00:35:12,600 --> 00:35:14,400
-«Або глянь на Жана-Луї».
-«Привіт!»

677
00:35:14,480 --> 00:35:15,320
«Отож…»

678
00:35:16,440 --> 00:35:18,680
У малого вже сколіоз.

679
00:35:18,760 --> 00:35:20,280
Він кричить: «Нінон!»

680
00:35:32,440 --> 00:35:35,640
Скалічені бійці з Авіньйона

681
00:35:35,720 --> 00:35:36,800
Йому кінець.

682
00:35:38,880 --> 00:35:39,720
Кінець!

683
00:35:46,560 --> 00:35:48,920
Жодна долоня не торкнеться його геніталій.

684
00:35:50,040 --> 00:35:52,160
Ніхто ніколи не казав:

685
00:35:52,240 --> 00:35:54,040
«Я б трахнула акордеоніста».

686
00:35:55,000 --> 00:35:55,840
Ніколи.

687
00:35:58,000 --> 00:36:00,560
Я кинув. Почав робити те, що подобається.

688
00:36:00,640 --> 00:36:04,720
Коли мене відпускали в Париж,
я чатував біля камеді-клубів після шоу,

689
00:36:04,800 --> 00:36:07,440
щоб говорити з гумористами. Я люблю гумор.

690
00:36:09,840 --> 00:36:12,280
Яка дурна фраза. Вибачте, забудьте.

691
00:36:12,360 --> 00:36:13,520
Я сам почув і…

692
00:36:14,040 --> 00:36:17,640
«Я люблю гумор, так.
І дихати! Люблю і те, і те.

693
00:36:18,240 --> 00:36:21,120
Це насущні речі.
Так, я знаю такі розумні слова».

694
00:36:21,640 --> 00:36:23,000
Я хотів розібратися.

695
00:36:23,080 --> 00:36:26,680
Один гуморист познайомив мене
з кастинг-директоркою.

696
00:36:26,760 --> 00:36:29,840
Я завалив купу кастингів,
але в 16,5 мене таки взяли.

697
00:36:29,920 --> 00:36:31,280
У «Маленький журнал».

698
00:36:31,760 --> 00:36:35,040
У 17 років я вже на телебаченні.
Це насправді дуже рано.

699
00:36:35,560 --> 00:36:40,000
У перший же вечір була вечірка
з командою й знаменитостями.

700
00:36:40,680 --> 00:36:41,800
А я одразу подумав:

701
00:36:41,880 --> 00:36:45,280
«Мені треба додому,
поговорити з батьками».

702
00:36:45,800 --> 00:36:48,000
Я взяв таксі. Бо в мене були гроші.

703
00:36:48,800 --> 00:36:49,720
Бо телебачення.

704
00:36:50,200 --> 00:36:51,040
І євреї.

705
00:36:51,560 --> 00:36:55,400
Ні, це жарт! Ми кудись не туди звернули!

706
00:36:55,480 --> 00:36:57,520
«Їх забагато в цій індустрії!»

707
00:36:57,600 --> 00:36:58,720
Я жартую.

708
00:36:59,560 --> 00:37:01,080
Я їду додому на таксі.

709
00:37:01,160 --> 00:37:03,160
Пам'ятаю, як я грюкнув дверима.

710
00:37:04,520 --> 00:37:08,920
Я почекав, поки таксі зверне ліворуч.
Мені не потрібні були свідки.

711
00:37:10,240 --> 00:37:12,360
Озираюся. Будинок здається величезним.

712
00:37:12,440 --> 00:37:15,320
Перед ним гравійна доріжка.

713
00:37:15,400 --> 00:37:18,080
Я досі пам'ятаю звук гравію.
Важчий, ніж зазвичай.

714
00:37:18,160 --> 00:37:20,120
Усе було таке гнітюче. Дивно.

715
00:37:20,200 --> 00:37:23,040
Я дзвоню. Нервую, сам не знаю чому.

716
00:37:23,960 --> 00:37:27,840
Мама відчиняє в халаті.
Міцно мене не обіймає. Такого ще не було.

717
00:37:27,920 --> 00:37:29,080
Дуже міцно!

718
00:37:29,160 --> 00:37:33,080
Вона тихенько шепоче мені на вухо:
«Я тобою пишаюся, синку».

719
00:37:33,720 --> 00:37:34,640
Я відступив.

720
00:37:35,880 --> 00:37:36,720
І кажу:

721
00:37:38,200 --> 00:37:39,040
«Чудово».

722
00:37:39,880 --> 00:37:43,200
Схоже, я став аристократом:
«Чудово, матінко.

723
00:37:43,720 --> 00:37:45,560
Можете повертатися у спочивальню».

724
00:37:46,480 --> 00:37:48,440
На мене це не схоже! Я біжу у вітальню.

725
00:37:48,520 --> 00:37:51,520
Тато сидить перед вимкненим телевізором.

726
00:37:52,040 --> 00:37:53,240
У сімейках.

727
00:37:54,040 --> 00:37:55,480
Він каже: «Сідай».

728
00:37:55,560 --> 00:37:58,320
Я сідаю й думаю:
«Це якась студентська конференція».

729
00:37:59,120 --> 00:38:00,400
Він каже: «Я…

730
00:38:03,160 --> 00:38:04,960
Дивився я цей твій "Журнал".

731
00:38:08,480 --> 00:38:09,560
І я…

732
00:38:12,680 --> 00:38:13,960
Мені здалося, що…

733
00:38:16,880 --> 00:38:19,800
Ти забагато витріщаєшся в порожнечу.
Як ідіот. Шкода».

734
00:38:20,680 --> 00:38:22,360
Він це сказав. Запала тиша.

735
00:38:22,440 --> 00:38:24,560
Він ляснув рукою по стегну.

736
00:38:25,200 --> 00:38:26,680
Насилу підвівся.

737
00:38:27,520 --> 00:38:29,280
Сказав: «Усім добраніч».

738
00:38:30,000 --> 00:38:31,000
Там був лише я.

739
00:38:32,080 --> 00:38:36,280
Але він сказав це тоном людини,
яка збирається вбити свою сім'ю.

740
00:38:36,800 --> 00:38:38,400
«Усім добраніч.

741
00:38:38,480 --> 00:38:39,920
Спіть спокійно».

742
00:38:40,640 --> 00:38:44,040
І він пішов спати
у свою кляту тхорячу нірку.

743
00:38:44,560 --> 00:38:47,160
Я подумав: «Колись я тебе приб'ю!»

744
00:38:48,240 --> 00:38:50,880
Я чекав на «люблю тебе» чи «пишаюся»,

745
00:38:50,960 --> 00:38:54,400
бо він ще жодного разу цього не казав.

746
00:38:54,480 --> 00:38:57,280
Але як винити того,
хто сам ніколи цього не чув?

747
00:38:57,760 --> 00:39:00,240
Я знаю, що тато любить нас усім серцем.

748
00:39:00,320 --> 00:39:03,160
Він може заради нас убити.
Уже двічі це робив.

749
00:39:03,920 --> 00:39:09,480
Але між ним і світом виростає стіна,
щойно мова заходить про почуття.

750
00:39:09,560 --> 00:39:12,640
Мене це лякає.
Я не хочу, щоб зі мною теж так було.

751
00:39:13,160 --> 00:39:16,240
Коли я з коханою і хочу її поцілувати.

752
00:39:16,840 --> 00:39:19,480
Інакше це вплине на наступні покоління.

753
00:39:19,560 --> 00:39:22,440
І в нас буде купа дітей,
які не ладнають з почуттями.

754
00:39:22,520 --> 00:39:23,360
«Добридень».

755
00:39:24,560 --> 00:39:26,560
У нас будуть мовчазні застілля.

756
00:39:27,080 --> 00:39:30,400
Ми любимо одне одного,
але не кажемо. Серця калатають.

757
00:39:30,480 --> 00:39:33,280
А всередині крик: «Я знаю, ти мене любиш!

758
00:39:33,360 --> 00:39:34,880
Але скажи про це хоч раз.

759
00:39:34,960 --> 00:39:37,640
Це дасть мені впевненості
на 25 років уперед!»

760
00:39:38,280 --> 00:39:41,640
І тато такий:
«Чорт, синку, люблю тебе. Так би й з'їв.

761
00:39:41,720 --> 00:39:44,000
Я тебе з'їм! Самі кісточки лишаться!

762
00:39:44,080 --> 00:39:45,120
Я тебе проковтну!

763
00:39:45,600 --> 00:39:49,680
Не можу сказати. Любов — почуття.
А почуття для тих, у кого є вульви».

764
00:39:51,040 --> 00:39:55,360
А мама така: «Не хвилюйся,
моєї вульви вистачить, щоб любити всіх!

765
00:39:56,640 --> 00:39:58,800
І я знайшла будиночок зі ставком!

766
00:40:00,000 --> 00:40:00,840
Нарешті!»

767
00:40:01,680 --> 00:40:02,520
Який жах.

768
00:40:03,520 --> 00:40:06,360
Ми всі робимо дурниці. Я не виключення.

769
00:40:07,080 --> 00:40:11,480
Ми ховаємо кохання в коротких реченнях,
у маленьких щоденних вчинках.

770
00:40:11,560 --> 00:40:16,280
Ми хочемо, щоб людина, яку ми кохаємо,
сама здогадалася, що це вияв любові.

771
00:40:17,400 --> 00:40:18,400
Як усе заплутано.

772
00:40:19,000 --> 00:40:22,280
Схоже на троянського коня.
А це вже воєнна стратегія.

773
00:40:23,720 --> 00:40:27,320
Якось безглуздо запитувати себе,
чому я приховую свою любов.

774
00:40:27,400 --> 00:40:31,000
Кілька місяців тому я зрозумів,
що ховаю її за злими жартами.

775
00:40:31,640 --> 00:40:34,240
Я хочу знищити людину, яку кохаю.

776
00:40:35,320 --> 00:40:37,760
Це ненормально.
Я зрозумів це, бо мій сусід,

777
00:40:37,840 --> 00:40:40,480
друг, про якого я розповідав,

778
00:40:40,560 --> 00:40:41,560
захворів на рак.

779
00:40:42,080 --> 00:40:45,560
Ми з друзями дізналися
й одразу влаштували вечірку-сюрприз.

780
00:40:45,640 --> 00:40:47,680
Щоб побажати йому…

781
00:40:47,760 --> 00:40:49,680
А про це ми не подумали!

782
00:40:49,760 --> 00:40:52,400
«Щасливого раку, друже!»

783
00:40:53,320 --> 00:40:57,320
Ми сховалися у квартирі за диванами.
Чекали, коли він зайде.

784
00:40:57,400 --> 00:40:59,360
Коли він засунув ключ у замок,

785
00:40:59,960 --> 00:41:05,040
ми переглянулися: «Може, вечірка-сюрприз
з нагоди раку — не найкраща ідея».

786
00:41:05,560 --> 00:41:06,840
Неймовірно, так?

787
00:41:06,920 --> 00:41:12,000
У людей є здатність усвідомлювати,
що ідея від початку була гівно

788
00:41:12,080 --> 00:41:13,640
в момент кульмінації.

789
00:41:14,240 --> 00:41:16,920
Розумієш, що на кону,
коли це от-от станеться.

790
00:41:17,000 --> 00:41:18,200
Ти такий: «Ого.

791
00:41:18,280 --> 00:41:20,640
Люба, ти впевнена, що варто народжувати?»

792
00:41:21,120 --> 00:41:22,080
А лікар такий:

793
00:41:22,160 --> 00:41:24,600
«Ріжте пуповину. Що відбувається?»

794
00:41:25,120 --> 00:41:27,760
Так ми працюємо. Думаємо вже по факту.

795
00:41:27,840 --> 00:41:31,160
Він у квартирі вже 10–15 секунд.
А ми досі…

796
00:41:31,880 --> 00:41:33,720
Взагалі-то, ми там незаконно.

797
00:41:34,480 --> 00:41:37,320
Один з моїх приятелів
дуже хоробрий, тому він…

798
00:41:38,160 --> 00:41:39,320
«Чорт, якого…

799
00:41:41,520 --> 00:41:42,800
Гей!»

800
00:41:42,880 --> 00:41:44,400
А друг такий: «Що за…»

801
00:41:45,160 --> 00:41:49,440
Ми думали, серцевий напад —
гарний подарунок. Кращий спосіб померти.

802
00:41:50,480 --> 00:41:52,960
Йому краще. Спокійно. Він вилікувався.

803
00:41:53,040 --> 00:41:54,360
Він дозволив ці жарти.

804
00:41:54,440 --> 00:41:57,880
Сказав: «Можеш як завгодно
жартувати про мене й мій рак».

805
00:41:58,400 --> 00:42:00,400
Він сказав це перед смертю.

806
00:42:01,560 --> 00:42:03,800
Це перший жарт, який він затвердив.

807
00:42:03,880 --> 00:42:06,800
На вечірці ми грали у футбол.
Він його обожнює.

808
00:42:06,880 --> 00:42:08,960
Він був воротарем. Бо в нього рак.

809
00:42:09,480 --> 00:42:13,640
Важко зрозуміти, як реагувати,
коли близька людина говорить таке.

810
00:42:14,200 --> 00:42:16,000
Я був першим, кому він сказав.

811
00:42:16,080 --> 00:42:19,000
Він каже: «У мене рак».
А я йому: «Попий водички!»

812
00:42:19,840 --> 00:42:22,440
Не знаю, чому це вирвалося, але вже як є.

813
00:42:23,120 --> 00:42:24,640
Він стояв на воротах.

814
00:42:24,720 --> 00:42:26,360
З нього паскудний воротар.

815
00:42:27,160 --> 00:42:28,400
М'яч біля нього.

816
00:42:28,920 --> 00:42:31,960
Його легко зловити, але він паскудно грає.

817
00:42:32,040 --> 00:42:33,440
М'яч у воротах.

818
00:42:33,520 --> 00:42:36,520
Мої друзі лютували,
але не могли цього показати.

819
00:42:37,560 --> 00:42:38,880
Бо в нього рак.

820
00:42:39,520 --> 00:42:43,440
Немає нічого приємнішого,
ніж дивитися, як чоловіки стримують лють.

821
00:42:43,920 --> 00:42:46,560
Вони такі: «Не біда!

822
00:42:49,920 --> 00:42:52,400
Зосередься. Дивись по сторонах. Так!

823
00:42:54,920 --> 00:42:56,880
Не біда. Нам весело!

824
00:42:57,800 --> 00:43:00,920
А тобі весело? Мені — так!
Дуже весело! Чудовий вечір!

825
00:43:01,000 --> 00:43:02,160
Один раз живемо».

826
00:43:07,120 --> 00:43:08,200
Я був розлючений.

827
00:43:08,680 --> 00:43:11,440
Тоді я зрозумів,
що знущаюся з тих, кого люблю.

828
00:43:11,520 --> 00:43:14,800
Я підійшов до нього і сказав:
«Перепрошую, у тебе рак?

829
00:43:15,880 --> 00:43:17,080
Тоді м'яч залиш собі».

830
00:43:24,120 --> 00:43:26,480
Це значить «гарний жарт» італійською.

831
00:43:29,320 --> 00:43:32,200
Його порвало… Я завжди невчасно п'ю.

832
00:43:32,720 --> 00:43:34,960
Усі гумористи після оплесків…

833
00:43:35,040 --> 00:43:36,800
З мене був би жахливий лікар.

834
00:43:37,640 --> 00:43:39,400
Такий: «Отже, у вас…

835
00:43:48,240 --> 00:43:49,280
СНІД. Гаразд».

836
00:43:50,400 --> 00:43:51,400
Це було приємно.

837
00:43:52,560 --> 00:43:54,120
Він заходився сміхом.

838
00:43:54,200 --> 00:43:56,720
Він знає, у чому ховається моя любов.

839
00:43:56,800 --> 00:44:00,320
Він побачив доброту й каже:
«Найкращий жарт у твоєму житті!»

840
00:44:00,400 --> 00:44:01,400
Мене це образило.

841
00:44:02,000 --> 00:44:05,480
Ні, я був щасливий.
І такий: «Найкращий жарт у моєму житті!»

842
00:44:05,560 --> 00:44:06,920
Я глянув на друзів

843
00:44:07,000 --> 00:44:10,640
і сказав те,
що досі сам не можу зрозуміти:

844
00:44:10,720 --> 00:44:14,480
«Ви чули, який дотеп
я придумав про цього бевзня?»

845
00:44:15,160 --> 00:44:16,360
Що це означає?

846
00:44:17,360 --> 00:44:20,320
Я сказав це так,
ніби виріс в якомусь селі.

847
00:44:21,160 --> 00:44:23,600
Це була повна протилежність «Голосу»:

848
00:44:23,680 --> 00:44:25,560
усі мої друзі відвернулися.

849
00:44:27,040 --> 00:44:28,720
Їм було так ніяково.

850
00:44:29,840 --> 00:44:33,000
Насправді мені теж,
бо саме тоді я зрозумів,

851
00:44:34,120 --> 00:44:38,000
що жартував,
щоб розвеселити не друга, а себе.

852
00:44:38,640 --> 00:44:39,800
Бо мені було сумно.

853
00:44:40,520 --> 00:44:41,760
Мій друг захворів.

854
00:44:42,520 --> 00:44:46,040
А коли я відчув, що от-от заплачу,
почав глузувати з людей.

855
00:44:46,120 --> 00:44:48,000
Мені краще, коли їх корчить.

856
00:44:49,280 --> 00:44:51,560
Я подумав: «Тобі треба до психолога».

857
00:44:52,440 --> 00:44:53,520
І я пішов.

858
00:44:54,400 --> 00:44:56,920
Я розповів їй про вечірку. Вона сказала…

859
00:45:00,960 --> 00:45:01,800
«Насправді,

860
00:45:03,120 --> 00:45:04,920
коли ви почуваєтеся вразливим,

861
00:45:05,640 --> 00:45:07,720
замість того, щоб відкритися,

862
00:45:07,800 --> 00:45:10,360
і через страх, що вас цуратимуться,

863
00:45:11,160 --> 00:45:13,920
ви починаєте робити вразливими інших».

864
00:45:15,440 --> 00:45:16,920
-«Тобто я козел».
-«Ні».

865
00:45:18,080 --> 00:45:19,120
«Не зовсім.

866
00:45:20,000 --> 00:45:21,840
Це не медичний термін.

867
00:45:22,960 --> 00:45:24,800
Насправді це наче…»

868
00:45:24,880 --> 00:45:27,920
-«Я козел».
-«Так!»

869
00:45:30,680 --> 00:45:32,440
«З вас 72 євро».

870
00:45:33,520 --> 00:45:36,520
Ця пані неймовірна. Вона мене вражає.

871
00:45:37,240 --> 00:45:40,360
Може здатися,
що вона обережно розмірковує, але ні.

872
00:45:40,960 --> 00:45:43,640
Я відправив до неї сусіда з його кризою.

873
00:45:43,720 --> 00:45:45,280
Він нічого не розповідав.

874
00:45:45,360 --> 00:45:47,240
Купу разів до неї ходив.

875
00:45:47,320 --> 00:45:51,480
Але вона сказала таку дурню,
що він навіть мені розповів. Я прозрів.

876
00:45:51,960 --> 00:45:52,880
Вона сказала:

877
00:45:52,960 --> 00:45:55,760
«Це буде наш перший справжній сеанс.

878
00:45:56,520 --> 00:45:58,480
Я нарешті визначила діагноз.

879
00:45:59,200 --> 00:46:00,120
Отже, у вас…

880
00:46:01,280 --> 00:46:02,960
криза середнього віку».

881
00:46:03,640 --> 00:46:04,720
Він каже: «Так.

882
00:46:06,400 --> 00:46:08,760
Тому я й прийшов. Бо…

883
00:46:09,600 --> 00:46:10,720
Були певні ознаки.

884
00:46:11,400 --> 00:46:12,440
Мені 40.

885
00:46:13,480 --> 00:46:15,200
У мене криза.

886
00:46:15,720 --> 00:46:18,400
Може, це не очевидно,
але додайте одне до іншого,

887
00:46:18,480 --> 00:46:19,960
а я залишу собі 72 євро».

888
00:46:20,480 --> 00:46:21,520
Вона каже: «Ні.

889
00:46:24,080 --> 00:46:25,560
Нічого ви не залишите.

890
00:46:28,440 --> 00:46:30,880
Криза середнього віку нічого не значить.

891
00:46:33,760 --> 00:46:37,560
Уявімо, що ми всі
народжуємося з мушлею на спині.

892
00:46:38,800 --> 00:46:39,720
Як равлики.

893
00:46:40,800 --> 00:46:41,760
Слухайте уважно.

894
00:46:42,640 --> 00:46:43,880
Ми йдемо по життю.

895
00:46:45,640 --> 00:46:47,760
А коли знаходимо важливий досвід…

896
00:46:49,800 --> 00:46:50,800
У мушлю!

897
00:46:51,760 --> 00:46:54,480
Вам було байдуже.
Ви думали, що знаєте себе.

898
00:46:54,560 --> 00:46:56,280
Мчали по життю стрімголов.

899
00:46:56,760 --> 00:46:59,520
П'ятнадцять, 18, 22, 26, 30…

900
00:47:00,240 --> 00:47:01,880
Ви думали, вона наповнюється.

901
00:47:02,360 --> 00:47:04,040
Але ж я знаю. Це моя робота.

902
00:47:04,640 --> 00:47:06,520
Тук-тук, а мушля порожня.

903
00:47:11,120 --> 00:47:12,040
Ви йдете далі.

904
00:47:13,240 --> 00:47:14,920
Тридцять п'ять, 36, 40.

905
00:47:15,000 --> 00:47:17,440
У 40 ви зупиняєтеся. Підбиваєте підсумки.

906
00:47:17,520 --> 00:47:20,280
Хочете дізнатися, що у вас зібралося.
Але виявилось…

907
00:47:24,440 --> 00:47:26,440
"Моя мушля порожня!"

908
00:47:27,200 --> 00:47:28,880
Мушля… Мушля…

909
00:47:31,440 --> 00:47:33,880
Що ви робите, коли щось загубили?

910
00:47:33,960 --> 00:47:35,480
Що всі ми робимо?

911
00:47:38,440 --> 00:47:39,920
"Алло, мушельна поліція?"

912
00:47:40,840 --> 00:47:44,040
Знаю, це безглуздо.
Але це криза середнього віку.

913
00:47:44,120 --> 00:47:45,360
Надзвичайна ситуація.

914
00:47:46,440 --> 00:47:47,760
Якої немає.

915
00:47:49,440 --> 00:47:50,880
Бо вже надто пізно.

916
00:47:54,200 --> 00:47:55,480
Ви слимак».

917
00:48:02,360 --> 00:48:04,680
Він був спантеличений.

918
00:48:04,760 --> 00:48:06,360
Він доповз додому.

919
00:48:06,440 --> 00:48:08,240
Я щасливий сидів на дивані.

920
00:48:08,320 --> 00:48:10,640
Він налетів на мене: «Ти мусиш жити!»

921
00:48:11,440 --> 00:48:14,160
«Та я збирався,
поки ти на мене не накинувся».

922
00:48:14,240 --> 00:48:17,240
Він каже:
«Ти мусиш навчитися збирати… бо…»

923
00:48:18,480 --> 00:48:20,920
-«Бо потім постукаєш по мушлі».
-«Ясно».

924
00:48:21,720 --> 00:48:24,720
«Я не все розумію. Щось пропустив».

925
00:48:24,800 --> 00:48:27,360
-«Алло, мушельна поліція?»
-«Гаразд. Ого».

926
00:48:28,000 --> 00:48:31,200
«Тепер я все зрозумів. І ти мене лякаєш».

927
00:48:32,520 --> 00:48:36,200
Це було смішно.
Мені стало легше про це говорити.

928
00:48:37,160 --> 00:48:39,240
Мені було за 20 і я подумав:

929
00:48:40,160 --> 00:48:41,400
«Коли це почнеться?»

930
00:48:42,400 --> 00:48:43,600
Ви про це думали?

931
00:48:43,680 --> 00:48:46,000
Типу: «Коли я стану собою? Офіційно?»

932
00:48:46,520 --> 00:48:48,040
Я завжди почувався не так,

933
00:48:48,120 --> 00:48:51,280
ніби не розумів того,
що іншим давалося з легкістю.

934
00:48:52,240 --> 00:48:53,200
Я божеволів.

935
00:48:53,280 --> 00:48:55,840
Але мій сусід
ставив собі ті ж питання в 40,

936
00:48:56,320 --> 00:48:59,480
а мій тато в — 70.
Я розслабився. Це мене заспокоїло.

937
00:48:59,960 --> 00:49:02,280
Ми все життя будемо «майже» самими собою.

938
00:49:02,880 --> 00:49:05,520
Ми будемо намагатися.
Головне — взяти участь.

939
00:49:06,160 --> 00:49:08,680
Ми завжди будемо в процесі. Це заспокоює.

940
00:49:09,920 --> 00:49:11,800
Але не вас, я так бачу.

941
00:49:12,320 --> 00:49:15,280
Ми були собою в дитинстві. Справді собою.

942
00:49:15,360 --> 00:49:17,360
Що стається, коли ми дорослішаємо?

943
00:49:18,560 --> 00:49:20,440
Не знаю. Нащо ці запитання?

944
00:49:20,520 --> 00:49:23,160
Ми взагалі дорослішаємо? Я б посперечався.

945
00:49:23,680 --> 00:49:25,400
Дорослий, яким ми стаємо,

946
00:49:25,480 --> 00:49:28,600
росте навколо дитини,
якою ми були, щоб її захистити.

947
00:49:28,680 --> 00:49:31,920
Зрештою він її душить.
У всіх є мертва дитина всередині.

948
00:49:32,960 --> 00:49:35,160
Це мій підхід до життя. Кожному своє!

949
00:49:35,720 --> 00:49:36,960
Ну хай не мертва.

950
00:49:37,040 --> 00:49:38,600
Хай буде дитина в агонії.

951
00:49:39,120 --> 00:49:40,800
Бо незалежно від віку,

952
00:49:40,880 --> 00:49:41,960
у 20, 60, байдуже,

953
00:49:42,040 --> 00:49:44,840
коли ви йдете вулицею
і бачите перехід, думаєте:

954
00:49:46,000 --> 00:49:48,120
«Ступати лише по білих смужках».

955
00:49:48,200 --> 00:49:50,480
Це дитина каже: «Я досі тут!

956
00:49:51,320 --> 00:49:52,520
Чому ти лисий?»

957
00:49:54,720 --> 00:49:55,960
На мене це чекає.

958
00:49:57,200 --> 00:49:58,640
У дитинстві я був собою.

959
00:49:59,120 --> 00:50:00,760
Я нікого не боявся.

960
00:50:00,840 --> 00:50:01,960
Хтось новий?

961
00:50:02,040 --> 00:50:04,280
Я завжди підходив. «Добридень. Як ви?»

962
00:50:04,800 --> 00:50:07,120
Я не був німцем. Просто голос дивний.

963
00:50:07,200 --> 00:50:10,040
Люди, мабуть, думали:
«Маленький німець. Привіт!»

964
00:50:11,080 --> 00:50:13,440
У дитинстві я був аж занадто собою.

965
00:50:14,800 --> 00:50:15,880
Знаєте таких?

966
00:50:16,920 --> 00:50:19,360
З великими головами.
Постійно на вас витріщаються.

967
00:50:19,440 --> 00:50:20,960
Ніби ви винні їм гроші.

968
00:50:22,440 --> 00:50:24,520
Це був я на сімейному застіллі…

969
00:50:25,040 --> 00:50:27,160
Ви в житті цього малого не бачили.

970
00:50:27,240 --> 00:50:28,440
Він на вас дивиться.

971
00:50:29,360 --> 00:50:32,680
Підходить, смикає за светр:
«У мене болить дупа».

972
00:50:34,440 --> 00:50:36,080
«Гаразд. Що…

973
00:50:37,640 --> 00:50:42,040
Ти це мені хотів сказати?
Здається, ми навіть не знайомі».

974
00:50:42,120 --> 00:50:43,840
«Мама казала не їсти мусаку».

975
00:50:44,920 --> 00:50:47,080
-«Я з'їв два шматки».
-«Ясно!»

976
00:50:49,840 --> 00:50:51,320
«Гаразд. Вибач.

977
00:50:51,400 --> 00:50:54,840
Марк, ти це чув? Що мені… Що…»

978
00:50:56,080 --> 00:50:58,200
-«А як тебе звати?»
-«Панайотіс!»

979
00:50:58,280 --> 00:50:59,840
«Гаразд, ясно!

980
00:50:59,920 --> 00:51:01,280
Марк, він мене прокляв!

981
00:51:01,360 --> 00:51:04,440
Це дивно. Мені страшно.
Я краще піду, Марк!»

982
00:51:07,640 --> 00:51:10,760
У дитинстві тобі байдуже.
Після цього важко в школі.

983
00:51:10,840 --> 00:51:14,760
Це обмежене коло спілкування.
Особливо, коли ти граєш на акордеоні.

984
00:51:15,640 --> 00:51:18,560
У школі, щоб сподобатися іншим,

985
00:51:18,640 --> 00:51:20,600
щоб старші діти мене полюбили,

986
00:51:21,480 --> 00:51:25,160
я купував шоколад на кишенькові гроші
й роздавав після уроків.

987
00:51:25,840 --> 00:51:28,960
Якщо не можете
дібрати емоцію, оберіть жаль.

988
00:51:29,480 --> 00:51:32,400
Я весь день
носив у кишенях шоколад, який танув.

989
00:51:32,480 --> 00:51:34,200
Увечері я чекав біля воріт,

990
00:51:34,280 --> 00:51:37,280
і коли діти виходили,
я казав: «Операція шоко-шоко».

991
00:51:38,640 --> 00:51:40,440
Не про себе. А вголос!

992
00:51:41,240 --> 00:51:44,560
Як коп з 70-х у цивільному, трохи мутний.

993
00:51:44,640 --> 00:51:46,160
«Операція шоко-шоко!»

994
00:51:47,240 --> 00:51:51,200
Я до них підходив. Це було жалюгідно.
І питав: «Хочеш шоколадку?»

995
00:51:52,200 --> 00:51:55,000
Якщо подумати,
я був як педофіл, але навпаки.

996
00:51:55,080 --> 00:52:00,000
Питав у старших дітей: «Хочеш шоколадку?
Ходімо, в машині їх ціла купа!

997
00:52:00,880 --> 00:52:02,920
Ходімо!»

998
00:52:07,680 --> 00:52:08,520
Це спрацювало.

999
00:52:09,280 --> 00:52:11,360
Ми подружилися. Я почувався крутим.

1000
00:52:11,880 --> 00:52:16,200
У мене була коробка шоколадних цукерок.
Я щодня брав кілька в школу.

1001
00:52:16,280 --> 00:52:19,120
Одного ранку
я відкрив коробку, а вона порожня.

1002
00:52:19,960 --> 00:52:22,320
Я злякався як ніколи в житті.

1003
00:52:22,840 --> 00:52:24,240
Було сумно, але смішно.

1004
00:52:24,320 --> 00:52:27,560
Я бігав усюди й кричав:
«Хтось бачив мої цукерки?»

1005
00:52:28,080 --> 00:52:30,720
Це було смішно. І сумно, і смішно.

1006
00:52:30,800 --> 00:52:31,640
Сумнішно.

1007
00:52:33,360 --> 00:52:35,440
Я йду до сестри. Запитую її.

1008
00:52:35,520 --> 00:52:36,600
А вона відповідає:

1009
00:52:37,280 --> 00:52:38,120
«Ні».

1010
00:52:39,200 --> 00:52:42,760
Я все зрозумів і виплакав собі всі очі.

1011
00:52:43,240 --> 00:52:45,680
Вона сказала фразу, яка стала легендарною:

1012
00:52:45,760 --> 00:52:47,880
«Годі, іди пробздися, праліне!»

1013
00:52:49,640 --> 00:52:51,440
Схоже, це було моє прізвисько.

1014
00:52:51,960 --> 00:52:54,640
Я хапаю ніж і волаю: «Я її приріжу!»

1015
00:52:55,640 --> 00:52:57,200
Підбігає батько.

1016
00:52:57,280 --> 00:52:58,600
Він хапає ніж.

1017
00:52:59,200 --> 00:53:00,400
Одна порада:

1018
00:53:00,920 --> 00:53:05,040
якщо хочете когось убити,
не кричіть про це завчасно.

1019
00:53:05,560 --> 00:53:07,760
Це чомусь насторожує місцеву владу.

1020
00:53:08,360 --> 00:53:09,840
Він забрав ніж. «Гей!»

1021
00:53:11,720 --> 00:53:12,720
І він замовк.

1022
00:53:13,600 --> 00:53:16,680
Коли тато так робить,
значить зараз буде повчання.

1023
00:53:17,640 --> 00:53:19,720
Тато не цікавився нашим навчанням,

1024
00:53:19,800 --> 00:53:22,120
але кожні два роки він проводить агітацію,

1025
00:53:22,760 --> 00:53:24,840
щоб його переобрали на посаду тата.

1026
00:53:25,520 --> 00:53:29,480
Його тхоревий мандат закінчувався,
тому потрібно було щось вагоме.

1027
00:53:30,560 --> 00:53:32,160
Він схопив ніж: «Гей!

1028
00:53:32,880 --> 00:53:35,160
Ти дивися… Я зараз як…»

1029
00:53:35,240 --> 00:53:37,160
Імпровізував, бідолаха.

1030
00:53:39,040 --> 00:53:40,120
Він схопив ніж.

1031
00:53:40,640 --> 00:53:43,480
Віддав його моїй сестрі:
«Ріж його, я дозволяю!»

1032
00:53:44,200 --> 00:53:45,120
Ні, я жартую.

1033
00:53:46,080 --> 00:53:49,000
Він схопив ніж і зламав його об коліно.

1034
00:53:49,080 --> 00:53:51,560
Ви такі: «Ого, а твій тато вправний!» Ні.

1035
00:53:51,640 --> 00:53:54,360
Він порізав долоню і трохи зачепив коліно.

1036
00:53:54,440 --> 00:53:56,440
«Бачите? Ніж — це не іграшка!»

1037
00:53:59,640 --> 00:54:00,480
«Згоден.

1038
00:54:02,080 --> 00:54:05,240
Тебе це теж стосується.
Що ти… Ти чув, що ти сказав?

1039
00:54:06,120 --> 00:54:09,800
Коли звук виходить з твого рота,
він потрапляє назад у вухо?»

1040
00:54:10,960 --> 00:54:12,280
Він цього не визнавав.

1041
00:54:12,360 --> 00:54:15,440
Чоловік не міг так безглуздо
поранитися перед дітьми.

1042
00:54:15,520 --> 00:54:16,960
«У тебе кров. Ти як?»

1043
00:54:17,040 --> 00:54:17,920
А він каже:

1044
00:54:19,240 --> 00:54:20,560
«Чому ти це сказав?»

1045
00:54:21,120 --> 00:54:22,480
Це його коронна фраза.

1046
00:54:22,560 --> 00:54:25,440
Коли він щось не визнає:
«Чому ти це сказав?»

1047
00:54:26,320 --> 00:54:29,200
Він уже не міг заперечувати.
Травма видавала звуки.

1048
00:54:30,360 --> 00:54:33,240
Типу: «Кап».

1049
00:54:34,080 --> 00:54:34,920
І він сказав…

1050
00:54:40,960 --> 00:54:42,640
«Покличте маму. Подивимося».

1051
00:54:43,320 --> 00:54:44,680
Це просто неймовірно.

1052
00:54:44,760 --> 00:54:47,720
Я побіг до сходів.
«Мамо, бігом, тато поранився!»

1053
00:54:47,800 --> 00:54:49,920
«Тато впорається, він дорослий!»

1054
00:54:50,520 --> 00:54:51,400
«Ні!»

1055
00:54:52,680 --> 00:54:55,280
Тато помирає на підлозі.
Нам потрібна допомога.

1056
00:54:57,720 --> 00:54:58,560
Дурдом якийсь.

1057
00:54:58,640 --> 00:55:01,400
У той день я почав жартувати над коханими.

1058
00:55:01,480 --> 00:55:04,720
Замість цукерок.
Це простіше. І безпечніше.

1059
00:55:05,920 --> 00:55:09,040
Роками я створював «майже себе».
Такого як мріяв тато.

1060
00:55:09,120 --> 00:55:10,080
Самовдоволеного.

1061
00:55:10,600 --> 00:55:15,040
Упевненого, смішного,
трохи бабія, але не вразливого.

1062
00:55:15,120 --> 00:55:16,840
Це не раз мені допомогло.

1063
00:55:17,360 --> 00:55:20,880
Але не тоді,
коли я хотів поцілувати дівчину.

1064
00:55:21,840 --> 00:55:25,280
«Упевнений я» стоїть у ванній
зі склянкою води.

1065
00:55:26,720 --> 00:55:28,920
На самоті, беззахисний, спітнілий.

1066
00:55:30,400 --> 00:55:33,680
Я закохався в дівчину,
про яку розповідаю, як у кіно.

1067
00:55:34,480 --> 00:55:37,760
Вона сказала одну фразу,
і я закохався. Я знав це.

1068
00:55:37,840 --> 00:55:41,280
Це було очевидно. Тепло огорнуло мене
від вух до кінчиків пальців.

1069
00:55:41,920 --> 00:55:43,840
Щоб ви зрозуміли цю фразу,

1070
00:55:44,360 --> 00:55:47,040
я розповім ще одну річ про моє дитинство.

1071
00:55:47,720 --> 00:55:49,360
Я мацав свої соски.

1072
00:55:51,080 --> 00:55:54,000
Якщо будете хихикати,
я не зможу вам розповісти.

1073
00:55:54,520 --> 00:55:58,720
Мені некомфортно. Я вам душу відкриваю,
а ви смієтеся. Це некрасиво.

1074
00:55:58,800 --> 00:56:01,680
Не дивіться на мене так, я все бачу!

1075
00:56:01,760 --> 00:56:04,680
«Він був диваком, але це щось новеньке».

1076
00:56:04,760 --> 00:56:07,920
Ні! У кожної дитини свої дивацтва.

1077
00:56:09,760 --> 00:56:11,640
Ні? Така тиша.

1078
00:56:11,720 --> 00:56:13,840
Ми часто возили брата в лікарню,

1079
00:56:13,920 --> 00:56:17,320
бо він такий: «Я не дихатиму,
поки не повернемося додому!»

1080
00:56:18,960 --> 00:56:21,920
Через 20 метрів
він падав на тротуарі, як невдаха.

1081
00:56:23,000 --> 00:56:25,600
Коли мені було сумно, я мацав груди.

1082
00:56:25,680 --> 00:56:28,040
Груди, цицьки? Кажіть як хочете.

1083
00:56:28,120 --> 00:56:30,240
Не дивіться на мене так, я все бачу!

1084
00:56:31,200 --> 00:56:33,920
Коли батьки мене сварили,
я йшов у кімнату і…

1085
00:56:35,080 --> 00:56:36,040
Така була фішка.

1086
00:56:36,640 --> 00:56:38,080
Киньте мене у в'язницю!

1087
00:56:38,160 --> 00:56:39,320
Усі так робили.

1088
00:56:39,400 --> 00:56:41,840
Це була моя Нарнія. Я знімав напругу.

1089
00:56:41,920 --> 00:56:43,360
Це неважливо.

1090
00:56:44,200 --> 00:56:46,600
Важливо те, що в дитинстві я думав:

1091
00:56:46,680 --> 00:56:49,560
«Чому ніхто не говорить
про здатність зникати?»

1092
00:56:51,920 --> 00:56:54,200
Тому про це почав говорити я.

1093
00:56:54,280 --> 00:56:55,400
Щоб усі дізналися.

1094
00:56:56,640 --> 00:56:58,000
Я пішов до друзів.

1095
00:56:58,080 --> 00:57:01,560
-«Коли ви мацаєте свої соски…»
-«Не підходь до нас».

1096
00:57:03,680 --> 00:57:04,920
Швидкий вирок.

1097
00:57:06,160 --> 00:57:09,920
Тож я хотів поговорити
з друзями батьків. Вони прийшли на вечерю.

1098
00:57:11,000 --> 00:57:11,840
Бідолахи.

1099
00:57:12,480 --> 00:57:15,200
Я сидів і чекав на краєчку дивана отак.

1100
00:57:18,400 --> 00:57:19,680
Як безшерстий кіт.

1101
00:57:21,320 --> 00:57:23,320
Я чекав, поки вони вішатимуть пальта.

1102
00:57:23,400 --> 00:57:25,120
Вони пішли з ними в кімнату.

1103
00:57:25,200 --> 00:57:26,160
І тут мій вихід.

1104
00:57:26,840 --> 00:57:29,840
«Перепрошую, Сильвіє,
коли ви трете свої груди…»

1105
00:57:31,280 --> 00:57:32,840
Я їх так налякав.

1106
00:57:33,400 --> 00:57:34,520
У них була паніка.

1107
00:57:35,040 --> 00:57:38,000
Для них я був
Еліз Люсе з «Фінансових розслідувань».

1108
00:57:38,480 --> 00:57:40,360
Вони бачили мене, розверталися: «Ні.

1109
00:57:40,440 --> 00:57:43,560
У цій компанії немає
неоформлених робітників.

1110
00:57:43,640 --> 00:57:46,320
А вам можна за мною ходити? Це законно?»

1111
00:57:47,120 --> 00:57:48,320
Вони були нажахані.

1112
00:57:49,560 --> 00:57:54,240
Одного вечора мама
прийшла до мене в кімнату й каже:

1113
00:57:56,520 --> 00:57:57,520
«Усе гаразд?

1114
00:57:58,680 --> 00:57:59,520
Так?»

1115
00:58:01,800 --> 00:58:02,640
«Супер».

1116
00:58:04,680 --> 00:58:06,840
«Сьогодні прийдуть Марк і Веронік.

1117
00:58:11,920 --> 00:58:14,040
Усе добре? Так?»

1118
00:58:16,400 --> 00:58:17,240
«Супер».

1119
00:58:19,400 --> 00:58:21,680
«Може, не варто їм розповідати

1120
00:58:22,360 --> 00:58:24,280
про твій маленький секрет?»

1121
00:58:24,360 --> 00:58:26,080
Вдома ця тема стала табу.

1122
00:58:27,920 --> 00:58:30,920
«Якщо хочеш про це поговорити,
підемо до психолога».

1123
00:58:31,400 --> 00:58:33,200
Я питаю: «Хто такий психолог?»

1124
00:58:33,920 --> 00:58:36,240
«Психолог — це людина, якій ти платиш,

1125
00:58:37,720 --> 00:58:40,480
щоб тебе вислухали
і прийняли, як усіх інших».

1126
00:58:41,240 --> 00:58:44,480
Це найпрекрасніше визначення, яке я чув.

1127
00:58:45,040 --> 00:58:47,960
Лише психологу можна сказати:
«Мене звати Філіп.

1128
00:58:48,720 --> 00:58:51,720
Бос мене ображає,
але я справляюся. Я професіонал.

1129
00:58:51,800 --> 00:58:54,640
Я влаштовую перекур, але не курю.

1130
00:58:56,200 --> 00:58:59,800
Я виходжу і звертаю ліворуч
у квітковий магазин.

1131
00:58:59,880 --> 00:59:03,000
Я купую хом'ячка й душу його під пахвою.

1132
00:59:04,840 --> 00:59:06,040
Така в мене фішка».

1133
00:59:06,760 --> 00:59:09,600
Лише психологу. Уявляєте, яке це щастя?

1134
00:59:10,160 --> 00:59:11,880
Ваш друг сказав би:

1135
00:59:11,960 --> 00:59:13,760
«Філіпе, ти чого? Що за…

1136
00:59:16,960 --> 00:59:19,840
У квіткових продають хом'яків? Я не знав».

1137
00:59:20,400 --> 00:59:22,600
У житті стільки гнітючих запитань.

1138
00:59:22,680 --> 00:59:24,720
А в психолога це викличе інтерес.

1139
00:59:25,200 --> 00:59:27,440
Вона така: «Виклик!

1140
00:59:28,520 --> 00:59:30,720
Гаразд. А якого кольору хом'ячок?

1141
00:59:32,120 --> 00:59:34,560
У підсвідомості
гризуни символізують Христа.

1142
00:59:34,640 --> 00:59:36,320
Поговорімо про це».

1143
00:59:37,600 --> 00:59:38,760
Така в неї робота.

1144
00:59:39,960 --> 00:59:43,360
Я прийшов, але розумію,
що через це люди з мене сміються.

1145
00:59:44,760 --> 00:59:46,720
Тому вирішив про це не говорити.

1146
00:59:49,400 --> 00:59:52,600
-«Що ти зазвичай робиш?»
-«Я часто мацаю свої сос…»

1147
00:59:54,520 --> 00:59:55,760
«Чорт, а вона профі!

1148
00:59:57,400 --> 00:59:58,880
Не забивайте собі голову».

1149
01:00:00,280 --> 01:00:03,080
Я б злякався,
якби малий сказав: «Не забивай голову».

1150
01:00:03,880 --> 01:00:07,840
У них дуже влучні вирази.
«Я вам усе розповім, лікарю».

1151
01:00:09,560 --> 01:00:10,920
Як поганець з Бондіани.

1152
01:00:11,000 --> 01:00:12,680
«Я розповім усе до дрібниць.

1153
01:00:13,640 --> 01:00:15,480
Часом я почуваюся

1154
01:00:16,480 --> 01:00:17,320
легковажно.

1155
01:00:18,720 --> 01:00:20,560
Я зачиняюся у спочивальні…

1156
01:00:21,240 --> 01:00:22,080
Хоча ні!

1157
01:00:23,200 --> 01:00:24,120
У передпокої.

1158
01:00:24,200 --> 01:00:27,000
І починаю пестити…

1159
01:00:30,400 --> 01:00:33,000
дуже завзято, лікарю,

1160
01:00:33,080 --> 01:00:34,560
зону сосків.

1161
01:00:36,000 --> 01:00:37,360
І відчуваю, як моя душа

1162
01:00:38,440 --> 01:00:39,800
виходить за межі тіла.

1163
01:00:41,040 --> 01:00:43,080
І мені це подобається, лікарю».

1164
01:00:45,360 --> 01:00:49,400
Я розповів про це, але не так моторошно.
Чесно. Не так моторошно.

1165
01:00:50,680 --> 01:00:51,800
Але я розповів,

1166
01:00:53,200 --> 01:00:55,400
і, присягаюся, вона така:

1167
01:00:56,080 --> 01:00:56,920
«Що?»

1168
01:00:58,120 --> 01:00:59,200
Вона засміялася!

1169
01:01:00,360 --> 01:01:03,800
І я пообіцяв,
що більше ніколи про це не говоритиму.

1170
01:01:04,320 --> 01:01:05,760
Ніколи й нізащо!

1171
01:01:05,840 --> 01:01:08,520
Поки Німеччина не…

1172
01:01:08,600 --> 01:01:09,520
Ні, я жартую.

1173
01:01:10,520 --> 01:01:13,680
Але мені було дуже соромно. Дуже.

1174
01:01:14,480 --> 01:01:17,640
Я сховав це всередині.
Роками про це не говорив.

1175
01:01:19,040 --> 01:01:21,080
Перше побачення з тією дівчиною.

1176
01:01:22,440 --> 01:01:25,080
Це було зовсім недавно…

1177
01:01:25,160 --> 01:01:26,400
Ще за часів Ширака.

1178
01:01:26,480 --> 01:01:29,440
Так, чимало часу минуло.

1179
01:01:30,520 --> 01:01:32,760
Насправді недавно, але було ніяково.

1180
01:01:32,840 --> 01:01:37,440
Перше побачення. Я жартую,
щоб їй сподобатись, але вона мене зупиняє.

1181
01:01:37,520 --> 01:01:38,480
І каже: «Слухай.

1182
01:01:39,560 --> 01:01:42,640
Ти весь час жартуєш.
Ми навіть не говоримо.

1183
01:01:42,720 --> 01:01:46,080
Може, трохи познайомимося.
Розкажемо щось про себе.

1184
01:01:46,640 --> 01:01:49,200
У тебе є якісь смішні
історії з дитинства?»

1185
01:01:52,240 --> 01:01:53,840
Кажу: «Є одна.

1186
01:01:54,480 --> 01:01:56,560
Але ти кажи перша, щоб я зрозумів».

1187
01:01:57,120 --> 01:01:59,640
Я хотів з'ясувати, що можна розповідати.

1188
01:01:59,720 --> 01:02:02,640
Уявіть, що вона розповідає щось миле.
«Я почну.

1189
01:02:03,320 --> 01:02:04,560
Я була шульгою,

1190
01:02:05,080 --> 01:02:07,280
але в теніс грала правою рукою!»

1191
01:02:09,080 --> 01:02:11,520
Я ж не можу після цього сказати: «А я…

1192
01:02:12,760 --> 01:02:15,080
Я мацав свої соски, щоб зникнути!

1193
01:02:15,160 --> 01:02:17,280
Обома руками! Я амбідекстер!» Ні.

1194
01:02:19,760 --> 01:02:20,840
Тому почала вона.

1195
01:02:20,920 --> 01:02:23,240
Розказала щось зухвале. Мене попустило.

1196
01:02:23,320 --> 01:02:26,080
Я розповів. Вона зупиняється і питає: «Що?

1197
01:02:28,160 --> 01:02:29,000
Я теж».

1198
01:02:29,520 --> 01:02:30,800
А я такий: «Що?»

1199
01:02:31,880 --> 01:02:36,480
Ви кохали так сильно, що хотіли,
щоб людина померла, бо це занадто?

1200
01:02:36,560 --> 01:02:38,880
Типу: «Ти мені подобаєшся!

1201
01:02:38,960 --> 01:02:40,520
Ні, вона мені подобалася!»

1202
01:02:41,480 --> 01:02:43,800
Ні, не бувало? У мене теж.

1203
01:02:43,880 --> 01:02:46,880
Хотів дізнатися, чи ми схожі.

1204
01:02:46,960 --> 01:02:48,240
Ми схожі. Здуріти.

1205
01:02:49,320 --> 01:02:52,240
Мені зірвало дах.
«Продовжуй! Кажи. Я хочу знати».

1206
01:02:52,320 --> 01:02:55,680
Вона каже: «Та ну.
Я нікому не розповідала. Не можу».

1207
01:02:56,200 --> 01:02:57,160
Я кажу: «Можеш!»

1208
01:02:58,240 --> 01:02:59,240
Вона така: «Ну…

1209
01:03:04,480 --> 01:03:07,800
У дитинстві мені здавалося,
що я всім заважаю.

1210
01:03:08,480 --> 01:03:11,680
Я зачинялася у ванній.
Мені було так соромно.

1211
01:03:12,760 --> 01:03:15,040
Так важко. Так безглуздо.

1212
01:03:15,680 --> 01:03:19,920
Я залізала у ванну. Без води.
Лише холодна плитка. Жах якийсь.

1213
01:03:20,440 --> 01:03:22,840
І я терла ребро. Для мене це ребро.

1214
01:03:22,920 --> 01:03:25,520
По тілу ніби пробігав струм.

1215
01:03:25,600 --> 01:03:28,160
Мені здавалося, що я зникаю.

1216
01:03:29,320 --> 01:03:32,640
Що мене немає.
Було приємно. Ніби я ненадовго померла.

1217
01:03:32,720 --> 01:03:34,840
Я починала більше цінувати життя».

1218
01:03:38,800 --> 01:03:40,000
Я сказав: «А можна…

1219
01:03:40,960 --> 01:03:43,200
Можна потертись соском об твоє ребро?

1220
01:03:44,360 --> 01:03:46,440
Може, ми зможемо зникнути вдвох».

1221
01:03:47,720 --> 01:03:48,680
Вона засміялась.

1222
01:03:49,680 --> 01:03:51,160
Хоча я не жартував.

1223
01:03:53,040 --> 01:03:56,880
Я в неї закохався.
Не зміг поцілувати на першому побаченні.

1224
01:03:58,200 --> 01:04:01,200
На другому я бачив,
що вона хоче, але не зміг.

1225
01:04:01,280 --> 01:04:04,400
Третє побачення. Катастрофа.
Про четверте я розповів.

1226
01:04:04,920 --> 01:04:08,200
Вона виходить з квартири.
Я лишився з сусідом.

1227
01:04:08,280 --> 01:04:11,200
Я у відчаї.
«Вона мене покине. І має на це право.

1228
01:04:11,720 --> 01:04:15,120
Чотири, 8, 12 побачень?
Я маю платити їй зарплатню.

1229
01:04:15,200 --> 01:04:16,560
Це повноцінна робота!»

1230
01:04:17,080 --> 01:04:19,160
Він не слухав. Ходив туди-сюди.

1231
01:04:19,880 --> 01:04:20,840
Він каже: «Ні!

1232
01:04:22,160 --> 01:04:23,720
Ми її поцілуємо!»

1233
01:04:24,240 --> 01:04:27,320
Кажу: «Ти забагато на себе береш.
Мені страшно».

1234
01:04:27,400 --> 01:04:28,960
А він мені: «Ану слухай!

1235
01:04:29,760 --> 01:04:33,360
П'яте побачення. Запрошуєш сюди.
Я буду в себе, не підслуховуватиму.

1236
01:04:34,320 --> 01:04:37,800
Вона дзвонить. Відчиняєш. Але не впускаєш.

1237
01:04:39,120 --> 01:04:41,240
Вона дзвонить. Відчиняєш. Мовчиш.

1238
01:04:41,320 --> 01:04:44,000
Дивишся їй в очі. Цілуєш.

1239
01:04:45,000 --> 01:04:46,960
Відступаєш. Кидаєш погляд.

1240
01:04:48,360 --> 01:04:49,320
І кажеш: "Гей.

1241
01:04:50,240 --> 01:04:53,440
Це були найдовші три хвилини
у твоєму житті, так?"»

1242
01:04:57,200 --> 01:04:59,760
Згадую це, і розумію,
яка трешова була ідея.

1243
01:05:00,560 --> 01:05:04,040
Але тоді, не зліться,
але я сказав: «Та ти геній!»

1244
01:05:04,120 --> 01:05:06,120
Купа речей вказують на протилежне.

1245
01:05:06,200 --> 01:05:08,400
Вісім колишніх, аліменти на 12 дітей.

1246
01:05:08,480 --> 01:05:09,600
Це взагалі законно?

1247
01:05:10,680 --> 01:05:13,560
Я його послухав.
Минуло 72 години. Я вирядився

1248
01:05:13,640 --> 01:05:15,240
і чекав на п'яте побачення.

1249
01:05:17,000 --> 01:05:19,960
Вона прийшла.
Ми слухали звук її підборів по паркету.

1250
01:05:20,440 --> 01:05:23,360
«Ми», бо він відчинив двері й:
«Чуєш? Вона йде!»

1251
01:05:23,440 --> 01:05:25,200
«Гаразд, мені шкода нас обох.

1252
01:05:25,280 --> 01:05:27,880
Це дуже дивно. Вдягни штани».

1253
01:05:30,080 --> 01:05:30,920
Вона дзвонить.

1254
01:05:35,200 --> 01:05:36,040
Я відчиняю.

1255
01:05:37,960 --> 01:05:39,320
Дивлюся їй в очі.

1256
01:05:41,960 --> 01:05:42,800
І стою.

1257
01:05:44,200 --> 01:05:45,040
А в голові…

1258
01:05:47,240 --> 01:05:51,840
Вона робить крок, щоб зайти.
Як і має бути.

1259
01:05:52,680 --> 01:05:55,160
Уявіть: ви дзвоните у двері,
їх відчиняють і…

1260
01:05:57,320 --> 01:06:00,640
Закрадається сумнів.
«Це я подзвонив чи ти?

1261
01:06:00,720 --> 01:06:02,720
Хто заходить? Я не розумію».

1262
01:06:03,600 --> 01:06:06,520
Вона підходить до мене ближче. Я панікую.

1263
01:06:06,600 --> 01:06:08,680
Вона має стояти в коридорі!

1264
01:06:09,240 --> 01:06:12,360
Я зупиняю її ліктем.
Наче це природна поза.

1265
01:06:12,440 --> 01:06:14,680
Вона відступає: «Що таке, Панайотісе?»

1266
01:06:14,760 --> 01:06:17,240
Я думаю: «Зараз або ніколи. Зроби це!»

1267
01:06:18,000 --> 01:06:21,440
Я хочу її поцілувати,
як в кіно, але фільм не про кохання,

1268
01:06:21,920 --> 01:06:23,160
а про зомбі.

1269
01:06:23,840 --> 01:06:24,680
Я такий…

1270
01:06:26,360 --> 01:06:28,920
Що ближче я, то далі вона відступає.

1271
01:06:29,440 --> 01:06:31,520
Я думаю: «Вона далі, ніж здається.

1272
01:06:32,240 --> 01:06:34,760
Якби я знав, захопив би закуски».

1273
01:06:35,560 --> 01:06:39,480
Я не міг іти далі.
Мені вже не вистачало розтяжки.

1274
01:06:40,120 --> 01:06:40,960
Ні поцілунку.

1275
01:06:41,040 --> 01:06:42,360
Ні дотику. Нічого.

1276
01:06:43,640 --> 01:06:48,080
Я не знав, що сказати, крім:
«Найдовші три хвилини у твоєму житті?»

1277
01:06:49,760 --> 01:06:51,800
Який сором. Я сказав це таким тоном.

1278
01:06:52,280 --> 01:06:54,720
Огидним. Наче я щойно її катував.

1279
01:06:55,600 --> 01:06:58,440
«Найдовші три хвилини
у твоєму житті, Жан Мулен!»

1280
01:06:58,520 --> 01:07:00,880
Так дивно.

1281
01:07:00,960 --> 01:07:04,680
Вона випрямилася.
«Найдовші три хвилини в моєму житті?

1282
01:07:06,360 --> 01:07:09,040
Це ти зараз про ті три хвилини кажеш?

1283
01:07:11,200 --> 01:07:12,760
Ти хотів мене поцілувати?»

1284
01:07:14,000 --> 01:07:15,120
Я питаю:

1285
01:07:16,600 --> 01:07:17,840
«Чому ти це сказала?»

1286
01:07:19,400 --> 01:07:22,440
Я не міг торкнутися соска, щоб зникнути.
Вона знала!

1287
01:07:23,040 --> 01:07:27,160
Я реально подумав:
«Нам обом було б краще, якби вона померла.

1288
01:07:28,960 --> 01:07:30,280
Ми б просто жили далі.

1289
01:07:30,760 --> 01:07:31,760
Особливо я».

1290
01:07:32,400 --> 01:07:34,560
У мене не вийшло. Я стою у квартирі.

1291
01:07:34,640 --> 01:07:37,960
Вона в коридорі. Між нами відчинені двері.

1292
01:07:38,040 --> 01:07:39,040
Якось так.

1293
01:07:39,120 --> 01:07:39,960
Ми говоримо.

1294
01:07:40,520 --> 01:07:46,160
Я боковим зором бачу,
що біля стіни хтось стоїть.

1295
01:07:47,040 --> 01:07:47,880
І тут я чую:

1296
01:07:49,200 --> 01:07:50,440
«Поцілуй її!»

1297
01:07:51,560 --> 01:07:53,520
Наче це футбольна гра, виродок!

1298
01:07:54,040 --> 01:07:56,440
Вона чує його голос. Заглядає всередину.

1299
01:07:56,520 --> 01:07:57,520
І бачить його!

1300
01:07:58,920 --> 01:08:00,000
«Це твій сусід?»

1301
01:08:00,080 --> 01:08:02,160
Я кажу: «Га? Що?»

1302
01:08:02,240 --> 01:08:04,320
А вона: «Це не твій сусід?

1303
01:08:07,640 --> 01:08:09,440
Там чоловік у трусах.

1304
01:08:10,760 --> 01:08:13,080
Це тому ти не хочеш, щоб я заходила?»

1305
01:08:13,600 --> 01:08:16,720
Не знаю, жартувала вона
чи хотіла мене покарати.

1306
01:08:17,240 --> 01:08:19,960
Але я зрозумів усе буквально й кажу…

1307
01:08:26,640 --> 01:08:27,880
«Я нікого не бачу».

1308
01:08:29,600 --> 01:08:31,040
Я заперечив його існування.

1309
01:08:32,040 --> 01:08:32,880
Буквально.

1310
01:08:33,440 --> 01:08:35,440
Хоч він і був там. Я намагався.

1311
01:08:35,960 --> 01:08:39,800
Зухвало. Наче вона скаже:
«Який стильний у тебе торшер!»

1312
01:08:40,520 --> 01:08:41,760
Я такий дурень!

1313
01:08:42,520 --> 01:08:44,760
Я подумав: «Ні, ти цього не казав».

1314
01:08:45,360 --> 01:08:47,920
Я хотів усе виправити,
зробити з цього жарт.

1315
01:08:48,000 --> 01:08:49,840
Але пауза мене виказала.

1316
01:08:50,520 --> 01:08:51,760
«Я нікого не бачу».

1317
01:08:55,920 --> 01:08:56,760
От дебіл.

1318
01:08:58,080 --> 01:09:01,040
На щастя, у неї є почуття гумору.
«Він не справжній?

1319
01:09:02,240 --> 01:09:03,080
Ясно.

1320
01:09:07,720 --> 01:09:09,400
Я його добре бачу.

1321
01:09:12,840 --> 01:09:15,040
Перепрошую! Дуже приємно.

1322
01:09:15,960 --> 01:09:17,960
Дивне запитання: ви справжній?»

1323
01:09:18,480 --> 01:09:19,520
І він такий…

1324
01:09:30,440 --> 01:09:31,680
«Чорт, не знаю.

1325
01:09:35,120 --> 01:09:36,880
Але ми заповнимо цю мушлю».

1326
01:09:47,600 --> 01:09:48,640
Правда гірша.

1327
01:09:48,720 --> 01:09:51,480
Вона заговорила. Він розвернувся й пішов.

1328
01:09:51,560 --> 01:09:54,120
«Якщо не відповім, вона мене не помітить».

1329
01:09:55,080 --> 01:09:57,040
Вона подивилася на мене.

1330
01:09:57,720 --> 01:10:00,160
З виразом: «Іноді ти такий бовдур».

1331
01:10:00,240 --> 01:10:01,640
Вона штовхнула двері.

1332
01:10:02,480 --> 01:10:05,440
Упевнено зайшла.
Ніби вона платила за оренду.

1333
01:10:06,280 --> 01:10:08,720
Вона штовхнула мене в куток.

1334
01:10:10,000 --> 01:10:11,400
Подивилась мені в очі.

1335
01:10:12,560 --> 01:10:13,480
Не дуже мило.

1336
01:10:14,560 --> 01:10:15,400
Як сова.

1337
01:10:19,160 --> 01:10:22,120
Вона зрозуміла,
що я не знав, як це зробити.

1338
01:10:23,320 --> 01:10:26,000
Я не міг. У моїй сім'ї так не заведено.

1339
01:10:27,880 --> 01:10:29,120
Вона мене поцілувала.

1340
01:10:35,440 --> 01:10:36,520
Я не цуценя!

1341
01:10:38,400 --> 01:10:41,320
Звучало наче: «Нарешті він сам посрав!

1342
01:10:41,400 --> 01:10:42,960
Молодець, Мельхіоре!» Ні.

1343
01:10:47,640 --> 01:10:49,000
Я нічого не відчув.

1344
01:10:51,800 --> 01:10:53,640
«Ми не знаємо, як реагувати!»

1345
01:10:55,000 --> 01:10:58,800
У неї на очах я перетворився на камінь.

1346
01:10:58,880 --> 01:11:03,960
Я став холодним.
Віддалився від неї, від себе.

1347
01:11:04,040 --> 01:11:06,400
Від усього. Я почувався самотньо. Дивно.

1348
01:11:06,920 --> 01:11:08,480
Вона підійшла до дивана.

1349
01:11:08,960 --> 01:11:11,040
Я теж. Квартира ж моя, це дивно.

1350
01:11:12,200 --> 01:11:15,720
Ми говорили кілька годин.
Коли ми розмовляли,

1351
01:11:15,800 --> 01:11:18,760
мені здавалося, що я люблю її.

1352
01:11:19,560 --> 01:11:21,400
Але не під час поцілунку.

1353
01:11:22,640 --> 01:11:24,480
Їй завтра на роботу, треба йти.

1354
01:11:24,560 --> 01:11:27,720
Я веду її до дверей.
Вона дуже повільно мене цілує.

1355
01:11:27,800 --> 01:11:30,160
Нічого. Навіть ще гірше. Це так дивно.

1356
01:11:30,680 --> 01:11:34,480
Вона каже: «Схоже,
тепер ми будемо бачитися частіше».

1357
01:11:35,600 --> 01:11:37,120
Я кажу: «Так».

1358
01:11:41,400 --> 01:11:42,720
Тоді вже було можна.

1359
01:11:44,160 --> 01:11:45,120
Я розгубився.

1360
01:11:46,480 --> 01:11:48,920
Я повернувся. Пройшов один метр.

1361
01:11:50,200 --> 01:11:52,440
Я сів на диван і подумав,

1362
01:11:52,520 --> 01:11:54,360
буквально, слово в слово:

1363
01:11:55,960 --> 01:11:56,920
«Тепер ти знаєш.

1364
01:11:59,080 --> 01:12:00,640
Ти не вмієш кохати».

1365
01:12:01,720 --> 01:12:04,320
Я аж затремтів. Це дурість, але я повірив.

1366
01:12:04,400 --> 01:12:09,360
Я переконував себе, доводив:
«Ти не вмієш кохати. Так буває.

1367
01:12:09,440 --> 01:12:11,840
Твій тато не вміє, тому ти не знаєш як.

1368
01:12:11,920 --> 01:12:12,960
Так це працює.

1369
01:12:13,040 --> 01:12:15,960
Хтось уміє кохати, хтось — ні.

1370
01:12:16,040 --> 01:12:19,640
Хтось уміє пекти хліб.
В когось він не смачний.

1371
01:12:20,840 --> 01:12:21,880
Бракує солі».

1372
01:12:23,720 --> 01:12:25,160
Мій сусід вийшов.

1373
01:12:25,240 --> 01:12:28,240
Він усе чув.
Він поклав руку мені на плече.

1374
01:12:28,920 --> 01:12:29,840
І прошепотів:

1375
01:12:30,520 --> 01:12:33,600
«Ти став чоловіком, чорт забирай!
Я тобою пишаюся».

1376
01:12:34,920 --> 01:12:36,840
Я відчув метеликів у животі.

1377
01:12:38,160 --> 01:12:40,400
Подумав: «Невже я закоханий у нього?»

1378
01:12:43,520 --> 01:12:46,320
Я б хотів сказати,
що зустрічаюся з тією дівчиною,

1379
01:12:46,400 --> 01:12:47,680
що в нас гарні дітки,

1380
01:12:47,760 --> 01:12:51,480
що ми кожних вихідних
зустрічаємося на бранч.

1381
01:12:52,680 --> 01:12:53,680
На Яйця Бенедикт.

1382
01:12:55,080 --> 01:12:56,520
Але ми більше не бачились.

1383
01:12:59,320 --> 01:13:00,600
Дехто розчарований.

1384
01:13:01,280 --> 01:13:03,240
Для вас це шоу, для мене — життя.

1385
01:13:07,960 --> 01:13:10,400
Недавно в нас була прем'єра вистави.

1386
01:13:11,200 --> 01:13:13,680
Тобто ще до цієї прекрасної пандемії.

1387
01:13:13,760 --> 01:13:15,480
Клас! Хочу ще.

1388
01:13:17,120 --> 01:13:20,400
Я боявся перед прем'єрою.
Коли страшно, я дзвоню мамі.

1389
01:13:20,480 --> 01:13:22,680
І кажу, що мені страшно. Прагматично.

1390
01:13:23,760 --> 01:13:25,760
Я кажу: «Я не почуваюся собою».

1391
01:13:26,520 --> 01:13:28,520
Вона каже: «Він мене цим дістав!

1392
01:13:29,000 --> 01:13:30,680
Так, Панайотісе, ти — це ти!

1393
01:13:31,200 --> 01:13:33,680
На екрані було твоє ім'я!»

1394
01:13:34,320 --> 01:13:36,440
Вона завжди мила в такі моменти.

1395
01:13:37,000 --> 01:13:38,360
«Це через виставу?»

1396
01:13:38,920 --> 01:13:41,760
Я кажу: «Не знаю. Думаю, так».

1397
01:13:42,440 --> 01:13:43,880
«Слухай, це ж прем'єра.

1398
01:13:44,760 --> 01:13:48,480
Кожна прем'єра — це наче вперше.
Ти пробуєш різні речі.

1399
01:13:49,080 --> 01:13:51,240
Не подобається — спробуй щось інше.

1400
01:13:52,080 --> 01:13:53,200
І це прем'єра».

1401
01:13:53,720 --> 01:13:56,200
-«Ти налажаєш. Нічого страшного».
-«Стій!»

1402
01:13:57,200 --> 01:13:58,640
«Одне зайве речення».

1403
01:13:59,240 --> 01:14:01,680
Вона виправдовується,
як Жан-Клод ван Дамм.

1404
01:14:01,760 --> 01:14:07,920
Вона каже: «Ні, ти налажаєш,
але це буде геніальна імпровізація!»

1405
01:14:08,000 --> 01:14:09,800
Вона віддає телефон тату.

1406
01:14:11,400 --> 01:14:14,640
Він бере слухавку.
Я чую, як він дихає. Я наважуюсь.

1407
01:14:14,720 --> 01:14:15,560
Кажу йому:

1408
01:14:16,480 --> 01:14:17,400
«Мені страшно».

1409
01:14:17,960 --> 01:14:19,920
Це почуття. Він закривається.

1410
01:14:21,280 --> 01:14:25,240
Питає: «Це через виставу?»
А я: «Чому ти це сказав?»

1411
01:14:26,000 --> 01:14:28,240
Він каже: «Подзвони після прем'єри.

1412
01:14:28,320 --> 01:14:31,160
Розказуй уже по факту, а не в процесі».

1413
01:14:33,640 --> 01:14:34,480
Я почув сміх,

1414
01:14:35,760 --> 01:14:38,720
який видають лише батьки
після дивного злого жарту.

1415
01:14:39,600 --> 01:14:41,400
Я зрозумів, що ми однакові.

1416
01:14:42,080 --> 01:14:43,760
Я вперше зіграв у його гру.

1417
01:14:44,280 --> 01:14:46,760
«Хочеш, щоб я розповідав по факту?

1418
01:14:47,320 --> 01:14:48,160
Добре.

1419
01:14:48,640 --> 01:14:52,360
Якщо моя дівчина завагітніє,
розказати, коли вона вже народить?»

1420
01:14:53,320 --> 01:14:55,520
Він каже: «Так».

1421
01:14:57,280 --> 01:14:58,240
Скільки гонору.

1422
01:14:58,880 --> 01:15:01,320
Нам цікаво, хто з нас зламається перший.

1423
01:15:02,320 --> 01:15:05,520
«Подзвони, коли дівчину
вже випишуть з лікарні».

1424
01:15:05,600 --> 01:15:08,680
«Вона сама подзвонить,
щоб мені не довелося».

1425
01:15:10,120 --> 01:15:12,600
Він каже:
«Дитина подзвонить. Не хвилюйся».

1426
01:15:15,960 --> 01:15:18,280
Він справжній жартівник, тому додав:

1427
01:15:19,440 --> 01:15:21,080
«Ти ж досі без пари?»

1428
01:15:22,920 --> 01:15:24,400
«Подзвони вже по факту».

1429
01:15:35,280 --> 01:15:36,720
«До речі, про це.

1430
01:15:36,800 --> 01:15:38,240
Може, я написала це шоу,

1431
01:15:39,120 --> 01:15:41,440
щоб сказати тобі й мамі те, що не можу.

1432
01:15:41,520 --> 01:15:44,080
Навіть собі не можу, і це дратує».

1433
01:15:45,440 --> 01:15:46,280
Він каже:

1434
01:15:48,120 --> 01:15:49,760
«Думаю, ми знаємо, паскуднику».

1435
01:15:51,640 --> 01:15:53,560
«Ти маєш знати, що я…» І я такий…

1436
01:15:54,720 --> 01:15:55,840
Він питає: «Що?»

1437
01:15:55,920 --> 01:15:57,280
Я кажу: «Не кажи».

1438
01:15:57,920 --> 01:16:00,600
-«Та й не хочу».
-«Не кажи».

1439
01:16:01,560 --> 01:16:02,560
«Не скажу».

1440
01:16:03,760 --> 01:16:04,840
Запала тиша.

1441
01:16:05,760 --> 01:16:06,840
І він додав:

1442
01:16:09,320 --> 01:16:10,800
«Вдалої вистави, синку».

1443
01:16:11,560 --> 01:16:12,400
Я відповів:

1444
01:16:13,840 --> 01:16:14,680
«Тобі теж».

1445
01:16:18,480 --> 01:16:19,400
Я майже сказав:

1446
01:16:20,480 --> 01:16:22,440
«Дуже дякую. Гарного вечора».

1447
01:17:27,840 --> 01:17:32,840
ДЯКУЮ МАМІ Й ТАТУ

1448
01:18:50,720 --> 01:18:53,720
Переклад субтитрів: Ірина Кожанова